1 Хронік 16 | Українська Біблія. Сучасний переклад УБТ 2023
1
Коли принесли Божий Ковчег і встановили його посеред Намету, який для нього спорудив Давид, то принесли жертви всепалення та мирні жертви перед Богом.
2
А як Давид закінчив приносити жертви всепалення та мирні жертви, то він поблагословив народ ГОСПОДНІМ Ім’ям.
3
Після цього роздав усім Ізраїльтянам, — чоловікам і жінкам, — кожному по одному буханцеві хліба, по шматку печеного м’яса та по коржику з родзинками.
4
Тоді ж він настановив деяких левітів звершувати служіння перед ГОСПОДНІМ Ковчегом, які би прикликали, дякували та прославляли ГОСПОДА, Бога Ізраїлю.
5
А ось їхні імена: Асаф був провідником, другим після нього йшов Захарія, а далі: Єіїл, Шемірамот, Єхіїл, Маттатій, Еліяв, Беная, Оведедом і Єіїл, що грали на інструментах, таких як цитри й арфи, тоді як Асаф голосно грав на цимбалах.
6
Священики Беная і Яхазіел повинні були постійно сурмити на трубах перед Ковчегом Божого Заповіту.
7
Того самого дня, Давид уперше доручив Асафові та його співбратам, щоб вони прославляли ГОСПОДА у такій хвалебній пісні:
8
Прославляйте ГОСПОДА, прикликайте Його Ім’я, сповіщайте між народами про Його вчинки!
9
Співайте Йому, грайте Йому, розповідайте про всі Його дивовижні діяння.
10
Хваліться Його святим Іменем; нехай веселяться серця тих, котрі шукають ГОСПОДА!
11
Шукайте ГОСПОДА і Його силу, завжди шукайте Його присутності!
12
Згадуйте про Його дивовижні діла, які Він учинив, Його ознаки та присуди Його уст.
13
Нащадки Ізраїля — Його слуги, діти Якова — Його обранці!
14
Він — ГОСПОДЬ, наш Бог, і для всієї землі Його закони!
15
Він вічно пам’ятає про Свій Заповіт, — слово, яке Він заповідав на тисячі родів, —
16
Заповіт, який уклав з Авраамом та про Свою клятву, яку дав Ісаакові.
17
Він підтвердив його для Якова як Закон, — як вічний Заповіт для Ізраїлю,
18
кажучи: Тобі дам ханаанський край, як визначену для вас спадщину.
19
Тоді вони були невеличкою купкою людей, — приходцями вони були в тому краю.
20
Вони мандрували від народу до народу, від одного царства — до іншого народу.
21
Він не дозволив жодній людині їх скривдити і за них картав навіть царів, говорячи:
22
Не доторкайтеся до Моїх помазаників і не робіть зла Моїм пророкам!
23
Співай ГОСПОДЕВІ, вся земле! Щодня сповіщайте про Його спасіння!
24
Розповідайте між народами про Його славу, — серед усіх племен, про Його дивовижні діла.
25
Тому що ГОСПОДЬ величний і гідний найвищої пошани. Він грізний понад усі боги.
26
Адже всі боги народів — це ідоли, а ГОСПОДЬ створив небеса.
27
Перед Ним — слава і величність, а в Його Святині — сила і радість.
28
Племена народів, визнайте ГОСПОДА! Визнайте за ГОСПОДОМ славу та могутність!
29
Визнайте за ГОСПОДОМ славу Його Імені, принесіть дари й приходьте до Нього, та поклоніться ГОСПОДУ в славі Його величі!
30
Нехай затремтить перед Ним уся земля! Тому що Всесвіт стоїть твердо й не захитається.
31
Нехай веселяться небеса, і радіє земля! Нехай скажуть між народами: ГОСПОДЬ царює!
32
Нехай вирує море і все, що його наповнює! Нехай радіє поле і все, що на ньому!
33
Нехай веселяться перед ГОСПОДОМ усі лісові дерева, бо Він гряде судити землю!
34
Прославляйте ГОСПОДА, адже Він добрий, і Його милосердя вічне!
35
Та промовляйте: Спаси нас, Боже нашого спасіння, і збери нас! Визволи нас з-поміж народів, щоб ми могли оспівувати Твоє святе Ім’я, і пишатися, що можемо славити Тебе.
36
Благословенний ГОСПОДЬ, Бог Ізраїлю, від віку й до віку! І весь народ нехай скаже: Амінь! Хвала ГОСПОДУ!
37
Отже, Давид залишив там перед Ковчегом ГОСПОДНЬОГО Заповіту Асафа з його братами, щоб вони постійно звершували служіння перед Ковчегом відповідно до щоденних вимог.
38
А також Оведедома з його співбратами, в кількості шістдесят вісім осіб; Оведедома, сина Єдутуна та Хоса призначив придверними.
39
Священику Садоку і його співбратам-священикам, що були перед ГОСПОДНІМ Наметом ще на пагорбі в Ґівеоні, Давид доручив,
40
аби приносили ГОСПОДУ жертви всепалень на жертовнику всепалень постійно, — вранці та ввечері, згідно з усім, що записано в ГОСПОДНЬОМУ Законі, який Він дав Ізраїлю.
41
При них були Геман і Єдутун, а також інші з обраних й названих поіменно, щоб прославляли ГОСПОДА, бо Його милосердя вічне.
42
У них, тобто в Гемана та Єдутуна, були труби і цимбали для тих, що грали, а також інструменти для вторування пісень на Божу славу. А Єдутунові сини були вартовими при дверях.
43
Після цього весь народ розійшовся, — кожен до свого дому. Повернувся і Давид, аби поблагословити свою родину.
