1 Самуїла 15 | Українська Біблія. Сучасний переклад УБТ 2023
1
Якось Самуїл сказав Саулові: ГОСПОДЬ колись послав мене, аби помазати тебе царем над Його народом, Ізраїлем, тому зараз вислухай ГОСПОДНЄ доручення.
2
Так говорить ГОСПОДЬ Саваот: Я вирішив покарати Амалека за те, що він учинив Ізраїлеві, перешкоджаючи йому дорогою, коли той вийшов з Єгипту.
3
Тому зараз іди й відплати Амалеку, прирікши під закляття все, що є в нього. Не повинно бути пощади нікому, — маєш знищити чоловіків і жінок, дітей і немовлят, волів і овець, верблюдів й ослів!
4
Саул скликав військо і перелічив його у Телаїмі, — двісті тисяч піших Ізраїльтян і десять тисяч мужів із Юдиного племені.
5
Після того вирушив Саул до головного міста Амалека, і влаштував засідку біля потоку.
6
Проте кенейцям Саул переказав: Негайно вийдіть з-посеред амалекітянців і відділіться, аби я не знищив разом з ними і вас, оскільки ви співчутливо віднеслись до всіх Ізраїльтян, коли вони йшли з Єгипту. Тож кенейці відокремились від амалекітянців.
7
І Саул знищив амалекітянців, — від Хавіли і аж до Шура, що межує з Єгиптом.
8
Вигубивши все населення мечем, він царя амалекітянців, Аґаґа, узяв живим.
9
Саул зі своїм військом пощадили Аґаґа, як і усе найкраще з дрібної і великої худоби, — особливо вгодованих овець; так само й усе краще з майна, не захотіли прирікати під закляття. Знищили лише маловартісне й незначне.
10
І було ГОСПОДНЄ слово до Самуїла такого змісту:
11
Я шкодую, що призначив царем Саула, адже він відвернувся від Моєї дороги й не виконує Моїх повелінь. Відчувши внутрішню гіркоту та гнів, Самуїл цілу ніч молився до ГОСПОДА.
12
А рано-вранці Самуїл устав і пішов назустріч Саулові. Тим часом Самуїлові повідомили, мовляв: Саул ходив у Кармел, аби там спорудити собі пам’ятник, а повертаючись, звернув і спустився до Ґілґала.
13
Коли ж Самуїл прийшов до Саула, то Саул йому сказав: Благословенний ти ГОСПОДОМ! Я виконав ГОСПОДНІЙ наказ!
14
Але Самуїл сказав: А що це за мекання овець доноситься до мого слуху, та ревіння худоби я чую?
15
А Саул відповів: Припровадили їх від амалекітянців…, адже народ пощадив найкращих з овець і худоби, аби принести в жертву ГОСПОДУ, твоєму Богові, а все решту ми віддали під закляття.
16
Тоді Самуїл сказав Саулові: Зачекай, я повідомлю тобі, що цієї ночі мені сказав ГОСПОДЬ! А той відповів: Говори.
17
І Самуїл сказав Саулові: Хоч ти й вважав себе незначним, ти став володарем племен Ізраїлю! ГОСПОДЬ навіть тебе помазав царем над Ізраїлем!
18
Зараз ГОСПОДЬ направив тебе в похід, звелівши тобі: Віддай під закляття нечестивих амалекітянців. Провадь з ними війну, аж поки їх не знищиш!
19
Чому ж ти не послухався ГОСПОДНЬОГО доручення й накинувся грабувати? Адже таким чином ти скоїв злочин перед ГОСПОДОМ.
20
А Саул відповів Самуїлові: Але ж я виконав ГОСПОДНЄ доручення, — я здійснив той похід, куди мене послав ГОСПОДЬ. Я залишив тільки амалекітянського царя Аґаґа, а всіх амалекітянців знищив!
21
Це народ узяв зі здобичі найкращих, приречених під закляття овець і худобу, аби принести в жертву ГОСПОДУ, твоєму Богові, в Ґілґалі!
22
Тоді Самуїл промовив: Хіба ГОСПОДУ приємніші всепалення і жертви, ніж послух ГОСПОДНЬОМУ слову? Запам’ятай: Послух кращий за жертву, й покірливість краща за баранячий жир!
23
Адже непокірність (бунт) — такий же гріх, як чаклунство, а свавілля, — як злочин ідолопоклонства. За те, що ти відкинув ГОСПОДНЄ слово, то й Господь відкинув тебе, щоб ти не був царем.
24
Після цього Саул сказав Самуїлові: Я згрішив, оскільки порушив ГОСПОДНІЙ наказ, як і твої слова; але я боявся народу, тому й виконав їхнє бажання.
25
Тепер же благаю, прости мій гріх і повернися зі мною, — я поклонюся ГОСПОДУ.
26
Але Самуїл відповів Саулові: Ні, я не повернуся з тобою, бо ти знехтував ГОСПОДНІМ словом, через що ГОСПОДЬ тебе відкинув, аби ти не був царем над Ізраїлем!
27
І коли Самуїл повернувся, щоб іти, Саул ухопився за полу його одягу й відірвав його.
28
А Самуїл сказав йому: Отак ГОСПОДЬ сьогодні вирвав у тебе владарювання над Ізраїлем, аби віддати його твоєму ближньому, кращому за тебе!
29
Той, Хто є Славою Ізраїлю, не обманює і не змінюється, тому що Він — не людина, щоб передумати.
30
Проте Саул наполягав: Я, дійсно, згрішив, але хоча б вшануй мене перед старійшинами мого народу і перед Ізраїлем, — повернімось разом, аби я поклонився ГОСПОДУ, твоєму Богові!
31
Тож Самуїл повернувся, й пішов за Саулом, — і Саул поклонився ГОСПОДУ.
32
Після того Самуїл сказав: Приведіть до мене амалекітянського царя Аґаґа! Тремтячи, Аґаґ підійшов до нього, і сказав: Сподіваюсь, мене минула гіркота смерті?
33
Але Самуїл сказав: Так само, як твій меч позбавляв матерів їхніх дітей, так нехай твоя матір буде позбавлена сина! І Самуїл скарав Аґаґа там же перед ГОСПОДОМ у Ґілґалі.
34
І повернувся Самуїл до Рами, а Саул пішов до свого дому в Гіву Саулову.
35
З того часу Самуїл більше не зустрічався з Саулом аж до своєї смерті, хоча й Самуїл уболівав за Саулом. А ГОСПОДЬ жалкував, що поставив Саула царем над Ізраїлем.
