2 Царів 11 | Українська Біблія. Сучасний переклад УБТ 2023
1
Коли матір Юдейського царя Ахазії, Аталія, довідалась, що її син помер, вона, зайнявши царський престол, повстала і вигубила всіх Давидових царських нащадків.
2
Проте Єгошева, дочка царя Йорама, сестра вбитого царя Ахазії, взяла сина Ахазії, Йоаша, — потайки вихопивши його разом з його нянькою з-посеред царських синів, яких мали знищити, — й заховала його від Аталії в своїх спальних кімнатах, аби він не загинув.
3
Потім, протягом шести років, його, разом з опікункою, переховували в Господньому Храмі, в той час як Аталія владарювала над Юдейським краєм.
4
На сьомий рік священик Єгояда послав за сотниками загонів карійців та раціїв (гвардійців) і покликав їх до себе в ГОСПОДНІЙ Храм. Він уклав з ними Договір під присягою в ГОСПОДНЬОМУ Храмі, і показав їм царського сина.
5
Після чого він розпорядився, наказавши: Ось що маєте зробити: третина з вас, котрі заступають у суботу на варту, нехай пильнують царський палац;
6
ще третина стоятиме в брамі Сур, і третина біля брами Стрільців. Вам почергово потрібно буде охороняти палац.
7
А два загони з вас, — з тих, що виходять у суботу, стоятимуть на варті при ГОСПОДНЬОМУ Храмі біля царя.
8
Ви оточите царя довкола, кожен зі зброєю в своїх руках, — а хто хотів би прорватись крізь шеренгу, повинен негайно умерти! Маєте невідступно бути біля царя, коли він виходитиме, й коли він входитиме.
9
Отже, сотники учинили все так, як їм наказав священик Єгояда, — кожен з них узяв своїх воїнів, як тих, котрі приходили в суботу, так і тих, які відходили зі служби в суботу, — всі вони прийшли до священика Єгояди.
10
Священик роздав сотникам списи й щити царя Давида, що були в ГОСПОДНЬОМУ Храмі.
11
Тоді охоронці вишикувались, — кожен з власною зброєю в своїх руках, — від правого (південного) боку Храму, й до лівого (північного) боку Храму, обличчям до жертовника, і навколо царя.
12
Тоді Єгояда вивів царевича й поклав на нього корону, а також інші царські ознаки. Вони оголосили його царем і помазали єлеєм помазання, плескаючи в долоні та вигукуючи: Нехай живе цар!
13
Коли Аталія почула вигуки вартових та інших людей, то вона вийшла до народу в ГОСПОДНІЙ Храм.
14
І тут вона побачила, що, у відповідності зі звичаєм, біля колони на підвищенні стоїть цар, а біля царя — воєначальники та сурмачі з трубами, а весь народ краю веселиться і голосно трубить у труби. Тож Аталія роздерла свої шати, й закричала: Змова! Зрада!
15
Але священик Єгояда віддав наказ сотникам і воєначальникам, звелівши їм: Виведіть її назовні поза ряди, й хто піде за нею, нехай убивають мечем! Адже священик вважав: Не гоже її страчувати в ГОСПОДНЬОМУ Храмі!
16
Після того її схопили і попровадили до царського палацу через Кінський вхід, і там її стратили.
17
А Єгояда уклав Заповіт між ГОСПОДОМ та між царем і народом, що вони будуть ГОСПОДНІМ народом, а також Договір між царем та народом.
18
Звідти весь народ краю пішов до капища Ваала; вони зруйнували його, й дощенту знищили його жертовники та всі його статуї-ідоли, а жерця Ваала, Маттана, стратили прямо перед жертовником. Поставивши вартових біля ГОСПОДНЬОГО Храму, священик Єгояда,
19
в супроводі сотників, карійців, гвардійців і всього народу краю, попровадили царя з ГОСПОДНЬОГО Храму. Пройшовши через Браму Стрільців, вони ввійшли в царський палац. Отже, Йоаш зійшов на царський престол.
20
Весь народ краю веселився; в місті запанував спокій, хоча й Аталія загинула від меча у царському палаці.
