Еклезіаста 7 | Українська Біблія. Сучасний переклад УБТ 2023
1
Добре ім’я краще, ніж аромат пахучого єлею, і день смерті людини кращий, ніж день її народження.
2
Краще йти туди, де плачуть, ніж іти в дім бенкетування, оскільки там, де плачуть, можна побачити кінець усякої людини, — і живому варто взяти це близько до свого серця.
3
Смуток кращий від сміху, бо коли сумне обличчя, тоді серце стає добрішим.
4
Серце мудрих — там де жалоба, а серце нерозумних — у місцях веселощів.
5
Краще слухати докори мудрого, ніж захоплюватись похвальними піснями нерозумних.
6
Адже сміх нерозумного подібний до тріскотіння палаючої тернини під казаном. І це також марнота.
7
Пригноблюючи інших, і мудрий стає нерозумним, — а підкуп взагалі губить серце.
8
Кінець справи кращий, аніж її початок, як і терпеливий кращий від зарозумілого.
9
Не поспішай у своєму духові впадати в гнів, адже гнів міститься в серці нерозумних.
10
Не нарікай, мовляв: Чому колишні часи були кращі від сьогодення? Адже ти ставиш це питання не від мудрості.
11
Мудрість не гірша, ніж спадщина, і завжди в пригоді для тих, хто бачить сонце.
12
Адже перебувати під покриттям мудрості — як жити під захистом грошей, проте користь від знання ще й у тому, що мудрість дає справжнє життя тим, котрі нею наділені.
13
Придивись до Божих учинків: Хто може випростати те, що Він викривив?‥
14
Коли тобі добре, насолоджуйся щастям, а в час горя пам’ятай: як те, так і все інше допускає Бог для того, щоб людина не журилась, що буде після неї.
15
Я всього надивився протягом свого марнотного життя. Трапляється, що праведник гине у своїй праведності, а буває, що нечестивий живе довго, хоча залишається нечестивцем.
16
Тож не будь надто справедливим, і не вважай себе дуже мудрим, — для чого тобі себе нищити?
17
Не ставай злочинцем, і не будь нерозумним, — для чого ти мав би передчасно померти?
18
Добре, коли тримаєшся чогось одного, проте й іншого не випускай зі своїх рук, бо хто шанує Бога, тому пощастить в одному і другому.
19
Мудрість додає мудрому більше сили, ніж заступництво десяти можновладців, що в місті.
20
Адже немає на світі настільки праведної людини, котра чинила би лише добре і не грішила.
21
Не бери близько до свого серця кожного слова, що говорять люди, щоб часом не почути про свого слугу, що й він тебе обмовляє, —
22
оскільки в глибині свого серця знаєш, що і ти не раз лихословив щодо інших людей.
23
Усе це я випробував мудрістю, сказавши собі: Хочу стати мудрим! Та це було недосяжним для мене.
24
Минуле вже далеко, і дуже глибоко, — хто його знайде?
25
Тому все своє серце, я спрямував на те, щоб пізнати, розвідати і знайти мудрість та сутність усього й пізнати, у чому глупота злочинців і безумство нерозсудливості.
26
І я зробив відкриття, що гірше за смерть — жінка, яка стає пасткою, і серце якої — тенета, а її руки — кайдани… Чоловік, вірний перед Богом, ще вирветься від неї, але грішника вона таки подолає.
27
Нарешті, — сказав Еклезіаст, — досліджуючи одне за одним, ось до чого я дійшов:
28
Те, чого шукала моя душа, але чого я так і не знайшов: серед тисячі народу я знайшов одну Людину, проте між ними усіма я не знайшов жодної жінки…
29
Крім того, я зробив ще одне відкриття: Бог створив людину справедливою, але люди пустились на пошуки різних хитрих вигадок.
