Єзекіїля 8 | Українська Біблія. Сучасний переклад УБТ 2023
1
Це відбулося шостого року, у п’ятий день шостого місяця, коли я знаходився у своєму домі, а переді мною сиділи старійшини Юдеї. Саме там доторкнулась до мене рука мого Владики ГОСПОДА.
2
Я побачив ніби вогненну постать чоловіка. Вогонь був від Його пояса і до самого низу, а вище пояса й догори він мав вигляд сяйва бурштину.
3
Він простягнув щось подібне до руки та вхопив мене за волосся моєї голови, — підняв мене Дух поміж землею й небом. Так, у Божому видінні, він переніс мене в Єрусалим, — до входу Північної Брами внутрішнього двору, де стояв ідол заздрощів, який нібито викликає ревнощі.
4
І ось там з’явилась слава Ізраїлевого Бога, як у тому видінні, яке було мені показане на рівнині в полі.
5
Він (Господь) сказав мені: Сину людський, подивись на північ. Я спрямував свій погляд на північ і там на північ від брами, що вела до жертовника, побачив при вході цього боввана заздрощів.
6
Господь сказав мені: Сину людський, чи ти бачиш, що вони роблять? Які великі гидоти творить тут Ізраїлів рід, щоб віддалити Мене від Мого Святилища? Але далі ти побачиш ще більш мерзенні речі.
7
Потім Він запровадив мене до входу у двір Храму, і я побачив велику щілину в стіні.
8
Тоді Він звелів мені: Сину людський, зроби пролом у стіні! І я зробив вилом у стіні так, що утворився прохід.
9
Тоді сказав мені: Увійди й подивись, які огидливі речі вони роблять там.
10
І коли я ввійшов, то побачив: Скрізь на стінах були зображення усяких плазунів та нечистих тварин, а також ідолів Ізраїлевого роду.
11
Перед ними (гидкими зображеннями) стояли сімдесят старійшин Ізраїльського народу. Був серед них і Яазанія, син Шафана. У кожного в руках була кадильниця, і запах пахучого диму від ладану підіймався вгору.
12
Тоді Він спитав мене: Сину людський, ти бачиш, що творять старійшини Ізраїльського народу потайки (у темряві) у своїх покоях перед зображеннями ідолів? Вони кажуть: ГОСПОДЬ нас не бачить! ГОСПОДЬ залишив цей край!
13
Продовжуючи, Він сказав мені: Це ще не все, — ти побачиш ще більш огидні справи, які вони чинять.
14
Отже, Він повів мене до північного входу, — до брами ГОСПОДНЬОГО Храму, — а там сиділи жінки, які оплакували Таммуза.
15
І Він сказав мені: Чи ти бачив щось подібне, сину людський? Проте ти матимеш змогу побачити ще більші гидоти.
16
І от Він мене запровадив до внутрішнього двору ГОСПОДНЬОГО Храму, — а там, при вході до ГОСПОДНЬОГО Храму, між притвором, де дозволялось стояти жінкам, і між жертовником стояли приблизно двадцять п’ять чоловіків спиною до ГОСПОДНЬОГО Храму, а своїм обличчям на схід, поклоняючись долілиць сходу сонця.
17
Тоді Він сказав мені: Ти це бачиш, сину людський? Хіба мало для Юдиного роду чинити мерзенні справи, які вони тут чинять, наповнюючи край насильством й постійно доводячи Мене до гніву? Зверни увагу, — вони ще й прикладають до носа зелені галузки!?
18
Тому Я зіллю на них Мій гнів, — не помилую їх, і Я не пожалію. Хоча вони й голосно кликатимуть до Мене, Я їх не почую.
