Буття 23 | Українська Біблія. Сучасний переклад УБТ 2023

1

Віку життя Сарри було сто двадцять сім років.

2

І померла Сарра в Кір’ят-Арбі, тобто в Хевроні, що у ханаанській землі. Тож прийшов Авраам оголосити жалобу за Саррою та оплакувати її.

3

Підвівся Авраам від своєї померлої дружини і звернувся до синів Хетових зі словами:

4

Я серед вас чужинець і мандрівник; тож дайте мені серед вас місце для гробниці, щоб я міг поховати з моїх очей мою небіжчицю.

5

Але сини Хетові відповіли Авраамові, кажучи йому:

6

Добродію, послухай нас. Ти серед нас — князь Божий. В найкращій з наших гробниць поховай свою померлу. Ніхто з нас не відмовить тобі, аби у своїй гробниці поховати твою небіжчицю.

7

Авраам підвівся і вклонився людям тієї землі, синам Хетовим,

8

і сказав: Якщо ви згодні, щоб я поховав мою небіжчицю з-перед моїх очей, то, зважаючи на моє прохання, поговоріть із Ефроном, Цохаровим сином,

9

аби він дав мені печеру Махпелу, що належить йому і знаходиться на краю його поля. За повну вартість хай він віддасть її при вас у мою власність для гробниці.

10

Ефрон же був присутнім серед Хетових синів. Тому Ефрон-хеттеєць відповів Авраамові так, щоб чули сини Хетові й усі, які проходили через браму його міста:

11

Ні, мій пане, послухай, що я скажу! Я тобі дарую поле, а також печеру, що на ньому. В присутності синів мого народу я дарую це тобі. Поховай свою небіжчицю.

12

Авраам вклонився народові тієї землі,

13

й відповів Ефронові так, щоби чули люди того краю: Я би хотів, щоб ти все ж послухав мене. Візьми, будь ласка, в мене гроші за те поле, і я поховаю там мою небіжчицю.

14

Та Ефрон наполягав на своєму, говорячи Авраамові:

15

Добродію мій, послухай мене! Тієї землі там на якихось чотириста шекелів срібла, — що то є між мною і тобою? Поховай там свою небіжчицю.

16

Послухав Авраам Ефрона. Відважив Авраам Ефронові срібло, про яке сказав той при всіх Хетових синах, — чотириста шекелів срібла, яке тоді було в обігу в купців.

17

Таким чином Ефронове поле, яке в Махпелі, що навпроти Мамре, — поле й печера, яка була на ньому, і кожне дерево, яке росло в довкіллі поля, у його межах, —

18

стало Авраамовою власністю в присутності Хетових синів та всіх, що проходили через браму його міста.

19

Після того Авраам поховав Сарру, свою дружину, в печері на полі Махпела, що напроти Мамре, тобто в Хевроні у ханаанськім краї.

20

Так Хетовими синами було закріплено за Авраамом поле й печера, що на ньому, як власність для поховання.

---