Буття 33 | Українська Біблія. Сучасний переклад УБТ 2023
1
Підвівши свої очі, Яків побачив: ось наближається Ісав, а з ним чотириста чоловіків. Тож він поділив дітей між Лією, Рахиллю та обома їхніми служницями.
2
Після чого поставив невільниць і їхніх дітей спереду, за ними Лію з її дітьми, і останніми Рахиль з Йосифом.
3
Сам же пройшов вперед і став перед усіма ними. Перш ніж наблизився до свого брата, він сім разів вклонився до землі.
4
Ісав побіг йому назустріч, обняв його, впав йому на шию і поцілував його. Вони обидва заплакали.
5
Підвівши свої очі і побачивши жінок і дітей, Ісав запитав: Хто вони тобі? Той відповів: Діти, якими Бог обдарував твого слугу.
6
Тож підійшли невільниці зі своїми дітьми і вклонилися.
7
Підійшла Лія зі своїми дітьми і теж вклонилися, а наостанок наблизились Йосиф з Рахиллю, і вклонилися також.
8
А що це були за табори, — запитав Ісав, — які я раніше зустрів? Яків же відповів: Це щоб знайти милість в очах мого володаря.
9
Та Ісав сказав: Я маю багато, мій брате; нехай твоє залишається з тобою.
10
Але Яків наполягав: Ні, благаю! Якщо я дійсно знайшов милість у твоїх очах, то прийми цей подарунок з моїх рук. Адже я побачив твоє обличчя, наче б хтось побачив Боже обличчя, — настільки приязно ти зустрів мене.
11
Тому прийми мій щирий дар, який я тобі приніс, тому що до мене Бог виявив Своє милосердя, і в мене є все. Яків наполягав, і той прийняв.
12
Ісав сказав: Що ж, рушаймо в дорогу! Я піду попереду.
13
Але Яків заперечив йому: Володар мій бачить, що в мене малі діти, а вівці й корови в мене дійні. Тому, якщо їх підганяти, то в один день загине вся худоба.
14
Тож нехай мій володар поспішить попереду свого слуги, а я піду поволі, залежно від складності моєї подорожі й відповідно до ходи дітей, доки не прийду до мого володаря в Сеір.
15
Ісав же сказав: То може я залишу з тобою декількох з тих людей, які зі мною? Навіщо це? — відповів Яків. — Досить того, що я знайшов милість в очах мого пана.
16
І повернувся Ісав у той же день своєю дорогою до Сеіру.
17
Яків же подався до Суккота. Він побудував там собі житло, а для своєї худоби зробив криті загони: Тому й назвав те місце Суккот, тобто Курені, або Намети.
18
Подорожуючи далі з Падан-Арама, Яків щасливо прибув до міста Сихема, що в ханаанській землі, й отаборився перед тим містом.
19
За сто кесіт (срібняків) він купив у Гамора, Сихемового батька, частину поля і поставив там свій намет.
20
Він також спорудив там жертовник і закликав до Нього, до Бога, Бога Ізраїлю.
