Буття 45 | Українська Біблія. Сучасний переклад УБТ 2023
1
Далі Йосиф не міг вже стримуватись при всіх, що стояли перед ним, і закричав: Вийдіть від мене усі, крім них. Тож, коли Йосиф відкрився своїм братам, біля нього не було більше нікого.
2
І заридав він так, що почули єгиптяни. Почув увесь дім фараона.
3
Йосиф заволав до своїх братів: Я — Йосиф, чи живий ще мій батько? Його брати перед ним оторопіли і не могли йому нічого відповісти.
4
Та Йосиф заговорив знову до своїх братів: Підійдіть же до мене! І коли вони наблизилися, він продовжив: Я — ваш брат Йосиф, якого ви продали в Єгипет.
5
Однак тепер не сумуйте і хай не здається вам жорстоким те, що ви мене сюди продали; це заради збереження вашого життя Бог послав мене перед вами.
6
Нині лише другий рік голоду на землі, й залишилося ще п’ять років, коли не буде ні оранки, ні жнив.
7
Тож послав мене Бог перед вами, щоб залишився наш останок на землі, — зберегти ваше життя завдяки великому спасінню.
8
Отже, не ви послали мене сюди, а Бог. Це Він зробив мене наче батьком фараонові й управителем над усім його домом та володарем усієї єгипетської землі.
9
Тож поспішайте! Йдіть до мого батька і скажіть йому: Так сказав твій син Йосиф: Бог зробив мене володарем усього Єгипту, тому приходь до мене й не барися.
10
Ти поселишся в землі Ґошен і будеш неподалік від мене, — ти й твої сини, сини твоїх синів, твої вівці й твої воли, — все, що в тебе є.
11
Я годуватиму тебе там, — бо попереду ще п’ять років голоду, — щоби ти, твій дім і все, що тобі належить, не зазнали втрати.
12
Ось ваші очі та очі мого брата Веніяміна бачать, що це я своїми устами промовляю до вас.
13
А ще розкажіть моєму батькові про всю мою славу в Єгипті та про все, що ви бачили, і, не гаючись, припровадите мого батька сюди.
14
Він впав на шию свого брата Веніяміна й заплакав; Веніямін плакав також в обіймах Йосифа.
15
Йосиф цілував усіх своїх братів і плакав разом з ними; тільки після цього його брати заговорили з ним.
16
Дійшла чутка й до дому фараона про те, що прибули брати Йосифа. Це було приємно як для фараона, так і для його слуг.
17
Тож фараон промовив до Йосифа: Скажи своїм братам, що вони мають зробити: нав’ючте своїх тварин і вирушайте до ханаанського краю.
18
Заберіть свого батька та всіх своїх домашніх і приходьте до мене. Я дам вам добру єгипетську землю, і ви споживатимете найкращі дари землі.
19
Вважай, що ти отримав наказ. Зробіть так! Візьміть з єгипетського краю вози для себе, для своїх дітей та своїх жінок, заберіть свого батька і прибувайте!
20
І не шкодуйте за вашими особистими речами, оскільки всі блага Єгипту будуть ваші.
21
Сини Ізраїля так і зробили. А Йосиф дав їм вози, відповідно з наказом фараона. Дав їм також харчів на дорогу.
22
Кожному з братів Йосиф видав одежу на зміну; Веніямінові ж дав триста срібних монет і п’ять змін одягу.
23
Те саме він передав і своєму батькові. Послав також десять ослів, нав’ючених єгипетським добром, і десять ослиць, нав’ючених зерном, хлібом і їжею, — батькові на дорогу.
24
Тож відіслав Йосиф своїх братів; коли ж вони вирушали, він наказав їм: Не сваріться дорогою!
25
Отже, вони вийшли з Єгипту і прибули до свого батька Якова в ханаанську землю.
26
Брати сповістили йому, сказавши: Йосиф ще живий і панує над усією єгипетською землею. Від згадки про Йосифа його серце завмерло, проте він не міг повірити їм.
27
Вони ж переказали йому всі слова Йосифа, які той говорив їм. Побачивши вози, котрі послав Йосиф, аби його забрати, їхній батько Яків ожив духом.
28
Тож Ізраїль сказав: Найважливіше те, що мій син Йосиф ще живий! Піду й побачу його, перш ніж помру.
