Єремії 20 | Українська Біблія. Сучасний переклад УБТ 2023
1
Коли священик Пашхур, син Іммера, призначений старшим наглядачем ГОСПОДНЬОГО Храму, почув усі ці слова пророцтва Єремії,
2
то вдарив Пашхур пророка Єремію, і наказав закувати його в колоди (диби), що були в горішній Веніяміновій Брамі ГОСПОДНЬОГО Храму.
3
Але сталося так, що коли наступного дня Пашхур вирішив звільнити Єремію з колоди, то Єремія сказав йому: Не Пашхуром назвав тебе ГОСПОДЬ, а просто Маґор-Міссавівом (навколишнім страхіттям).
4
Тому що так говорить ГОСПОДЬ: Ось ти станеш страхіттям для себе та для всіх твоїх друзів, оскільки всі вони поляжуть від меча своїх ворогів, а твої очі будуть бачити це. А всю Юдею Я віддам у руки вавилонського царя. Він відведе людей до Вавилона і знищить їх мечем.
5
Віддам також усі багатства цього міста, всі його здобутки, всі його коштовності та всі скарби юдейських царів, — усе Я віддам у руки їхніх ворогів. Вони (вороги) їх пограбують, заберуть і вивезуть у Вавилон.
6
Що ж до тебе, Пашхуре, то ти сам і всі, котрі мешкають у твоєму домі, підете в неволю, — тебе відведуть до Вавилона, де ти і помреш та будеш похований разом зі своїми приятелями, котрим ти провіщав неправду.
7
ГОСПОДИ, Ти мене до цього схилив, і я піддався Тобі, — Ти міцно схопив мене і подужав. Адже я став повсякденним посміховиськом, — кожен глузує з мене.
8
Щоразу, як тільки починаю говорити, то мушу кричати, волаючи: Насильство та спустошення! Таким чином ГОСПОДНЄ слово стало для мене ганьбою і повсякденним глузуванням.
9
Але, щойно я вирішую: Не згадуватиму про Нього й більше не говоритиму в Його Ім’я, то в моєму серці наче спалахує вогонь, який був притушений у моїх костях, — я стараюсь його втримувати, але не можу.
10
Адже я чую злісні наклепи багатьох: Всі довкола охоплені жахом! Потрібно його викрити! Донесімо куди слід на нього! — шепочуться між собою навіть мої приятелі, очікуючи, коли я спіткнуся, — Може вдасться його обманути, і тоді здолаємо його, та, врешті-решт помстимося йому!
11
Але ГОСПОДЬ зі мною, як могутній витязь! Тому мої переслідувачі спотикнуться, і не переможуть мене! Вони будуть осоромлені, оскільки діють нерозумно, — їх вкриє вічна ганьба, яка повік не забудеться.
12
Адже ГОСПОДЬ Саваот досліджує праведного, — Він знає думки і серце! Дозволь мені побачити Твою помсту над ними, оскільки свою справу я довірив Тобі.
13
Тож співайте ГОСПОДЕВІ, хваліть ГОСПОДА, тому що Він врятував життя убогого, визволивши його з рук злочинців.
14
Проклятий той день, коли я народився! Нехай не буде благословення на тому дневі, в який мене народила моя мати.
15
Нехай буде проклята людина, котра принесла моєму батькові вістку, кажучи: В тебе народився хлопчик! — чим, звичайно ж, дуже його потішила.
16
Нехай ту людину спіткає доля, як ті міста, які ГОСПОДЬ нещадно зруйнував! Нехай він чує крик тривоги вранці та військовий гамір опівдні, —
17
за те, що не вбив мене в материнському лоні, так щоб моя мати стала для мене гробом, а її лоно — вічною вагітністю.
18
Невже для того я вийшов з материнського лона, щоб зазнати лише страждань та горя, і закінчити свій вік у зневазі?‥
