Йова 15 | Українська Біблія. Сучасний переклад УБТ 2023

1
Тоді взяв слово Еліфаз із Темана й промовив:
2
Хіба відповідатиме мудрий, кидаючи слова на вітер, надимаючи своє нутро східним вітром, й
3
змагаючись недоречними словами, або промовами, від яких немає жодної користі?
4
Адже ти відкидаєш Божий страх, і маєш за ніщо молитву до Господа.
5
Твої провини впливають на твої уста, і ти обрав язик лукавства.
6
Не я, а твої уста оскаржують тебе, і твоя промова свідчить проти тебе.
7
Хіба ти народився у світ першою людиною? Чи може з’явився ти раніше за пагорби?
8
А може ти був присутнім на Божій нараді й там набрався мудрості?
9
Адже, що ти знаєш такого, чого не знаємо ми? Або що осягнув розумом таке, що невідомо нам?
10
І серед нас є сивоголові та люди похилого віку, — навіть старші за твого батька!
11
Хіба мало тобі Божої потіхи, чи лагідних слів, звернених до тебе?
12
Від чого так підноситься твоє серце, і чому так зухвало дивляться твої очі,
13
що ти звертаєш проти Бога свою злість, а з твоїх уст випускаєш такі слова?
14
Бо що таке людина, щоб могла бути бездоганною? Хіба може бути праведним народжений від жінки?
15
Адже Він (Бог) і слугам Своїм не довіряє, як і небеса не є чистими перед Його очима!
16
То тим більше порочна й зіпсована людина, котра п’є беззаконня, наче воду!
17
Постарайся мене вислухати, і я розкажу тобі, — розповім те, що сам бачив;
18
що розповідали мудреці й чого від них не затаїли їхні батьки.
19
Їм самим була дана земля, і жоден чужинець ще серед них не поселявся.
20
Нечестивий протягом усього життя мучиться від страху; злочинцю відпущені обмежені роки життя,
21
протягом яких верески жахів лунають у його вухах, — навіть серед повного спокою йому видається, що на нього нападає розбійник.
22
Він вже не сподівається, що вибереться з темряви, вважаючи, що призначений під меч.
23
Він блукає у пошуках хліба, та не знаходить. Він знає, що над ним постійно висить загибель у день темряви.
24
Його мучить тривога; горе та страждання насідають, наче цар, що готовий до нападу,
25
Тому що він підняв свою руку на Бога, і перед Вседержителем вихвалявся своєю силою;
26
виступив проти Нього, гордовито випроставши шию й ховаючись за грубими своїми щитами.
27
І хоч його обличчя вилискує від жиру, а стегна потовстішали,
28
він мешкатиме в зруйнованих містах, в будинках, де ніхто не живе й готових перетворитись на купи руїн.
29
Він не розбагатіє, — його маєток не тривалий, і він не пустить коріння в землю.
30
Він не втече від темряви, засохнуть від вогню його галузки, а його цвіт буде обірвано вітром.
31
Нехай він не тішить себе порожньою надією, бо вона обернеться ілюзорною марнотою.
32
Він передчасно зів’яне, і його галуззя ніколи не покриється листям.
33
Наче виноградна лоза, він передчасно скине свої незрілі грона, і, як оливкове дерево, обтрусить свій цвіт.
34
Адже збіговисько нечестивих буде спустошене, й вогонь пожере поселення хабарника,
35
тому що він вагітний злом й породжує злочинство; його черево виношує обман.