Йова 29 | Українська Біблія. Сучасний переклад УБТ 2023

1: Продовжуючи далі свою промову, Йов сказав:
2: О, якби мені стати таким, як я був за давніх місяців, — як за тих днів, коли мене оберігав Бог!
3: Коли Його світильник сяяв над моєю головою, і коли я при Його світлі йшов крізь темряву, —
4: таким, як я був за днів своєї молодості, коли Божа милість сяяла над моїм наметом.
5: Коли Всемогутній ще був зі мною, а навколо мене юрмились мої діти.
6: Коли мої ноги купались у молоці, а зі скелі витікали для мене потоки олії.
7: Коли я виходив до міської брами, щоб зайняти на площі своє місце,
8: то юнаки, побачивши мене, ховались, а сивоголові вставали й стояли.
9: Вельможі на півслові зупиняли розмову, кладучи руку на свої уста.
10: Голос можновладців замовкав, як ніби їхній язик прилипав їм до піднебіння,
11: адже кожен, хто мене чув, благословляв мене, і хто мене бачив, звеличував мене,
12: бо я рятував убогого, що волав про допомогу, а також сироту та безпомічного.
13: Благословення гинучого сходило на мене, а серцю вдовиці доставляв я радість.
14: Я одягався в праведність, і вона була, наче моїм одягом, а справедливість була моєю короною.
15: Сліпому я був очима, а кульгавому — ногами.
16: Я був батьком для знедолених, а тяжбу, якої я не знав, ретельно досліджував.
17: Я трощив челюсті злочинцеві, вириваючи з його зубів здобич.
18: Я думав: Буду жити довго, — моїх днів буде так багато, як піску, і помру в родиннім гніздечку.
19: Моє коріння сягає до води, і роса ночує на моєму галуззі.
20: Адже моя слава постійно зростатиме, і мій лук у моїй руці завжди як новий.
21: Мене уважно слухали та мовчки чекали моєї поради.
22: Після моїх слів вже не було що додати, — моя мова зрошувала всіх освіжаючими краплями.
23: На мене чекали, як на дощ, і відкривали свої уста, як для весняної зливи.
24: Моя усмішка всіх підбадьорювала у вірі, й люди чекали мого ласкавого погляду.
25: Я обирав для них подальшу дорогу, й головував серед них; я жив, наче цар серед свого війська, стараючись потішити засмучених.