Йова 38 | Українська Біблія. Сучасний переклад УБТ 2023

1
Після цього ГОСПОДЬ відізвався до Йова з-посеред бурі й промовив:
2
Хто то такий затьмарює Мої задуми нерозважливими словами?
3
Підпережись, як належить мужчині, — Я буду тебе питати, а ти Мені відповідай!
4
Де ти був, коли Я закладав основи землі? Скажи, якщо знаєш!
5
Чи тобі відомо, хто визначив її розміри? Або хто протягнув над нею мірний шнур?
6
На чому покладено її підвалини, або хто заклав її наріжний камінь,
7
під веселі співи ранішніх зір, коли всі Божі сини радісно вигукували гімни радості?!
8
Хто зачинив море брамами, коли пінячись воно виривалось, немовби виходило з лона;
9
коли Я учинив для нього хмару як одяг, а густий туман зробив його пелюшками?!
10
Це Я визначив йому Мою границю й поставив засуви та брами,
11
звелівши: Досі дійдеш, але не далі, — тут розбиватимуться твої гордовиті потужні хвилі!
12
Хіба ти коли-небудь, протягом свого віку, наказував ранкові, коли він має настати, або зорям їхнє місце,
13
аби вони охопили краї землі, і скинули з неї нечестивих;
14
щоб земля перетворилась, на м’яку глину під печаткою, і стала барвистою, немов одежа;
15
щоб у нечестивих було віднято їхнє світло, а піднесена для удару рука зламалась?!
16
Чи ти будь-коли спускався до морських джерел, і чи проходжувався дном безодні?
17
Чи відкривались перед тобою брами смерті, і чи ти бачив брами смертної тіні?
18
Чи ти осягав своїм розумом широчінь землі? Скажи, якщо усе те знаєш!
19
Де та дорога, що веде до осель світла, та де місцезнаходження темряви,
20
аби її запровадити на її власну територію по стежці, що веде до її дому?
21
Напевно, ти знаєш, бо вже тоді ти народився, і твій вік дуже великий!?‥
22
А може ти доходив до сховищ снігу, і бачив комори граду,
23
що Я зберігаю на час лихоліття, на день битви і війни?!
24
Якою дорогою розповсюджується світло, й розноситься по землі південний вітер?
25
Хто провів русла для дощової зливи, й проклав дорогу гуркотові грому,
26
щоб посилати дощ на незаселену землю, та на безлюдну пустелю,
27
аби щедро зрошувати незаселені та покинуті місцевості, викликаючи ріст свіжої зелені?
28
Чи має дощ батька, і хто зароджує краплі роси?
29
З чийого лона виходить лід, і хто виношує в собі небесний іній?
30
Адже вода застигає й стає, наче камінь, — навіть безодні вод замерзають!
31
Чи можеш збагнути зоряне скупчення Плеяди, чи послабити смугу сузір’я Оріона?
32
Чи виведеш в належний час сузір’я, і чи попровадиш сузір’я Воза (Медведиці) з його дітьми?
33
Чи ти знаєш закони неба, і хіба ти встановлюєш їхню владу на землі?
34
Чи зумієш настільки голосно крикнути хмарам, аби на тебе вони полились рясним дощем?
35
Чи можеш випустити блискавиці, щоб вони потім прийшли та сказали тобі: Ось ми!?
36
Хто вклав мудрість у серце? Хто дав розумові мислення?
37
Хто Своєю мудрістю веде рахунок хмарам, і хто нахиляє небесний посуд, виливаючи воду,
38
коли порох перетворюється на болото, а грудки злипаються докупи?!
39
А може це ти постачаєш їжу для левиці, і вгамовуєш голод левенят,
40
коли вони туляться у лігвищах, або, затаївшись, чекають у гущавині?
41
А хто готує їжу воронові, коли його пташенята волають до Бога, і блукають без поживи?