Притчі 20 | Українська Біблія. Сучасний переклад УБТ 2023

1
Вино — глумливе, оп’яняючий напій — галасливий, і кожен, хто зваблюється ними, нерозумний.
2
Царський гнів, мов ричання лева; хто його дражнить, грішить проти самого себе.
3
Уникати сварки — достоїнство людини, — лише нерозсудливий гарячкує.
4
Восени ледачий не оре, а в жнива шукатиме врожаю, — та нічого не знайде.
5
Задуми серця людини — це глибокі води, але розумна людина вміє їх вичерпати.
6
Чимало людей наголошують на власній доброті, але хто знайде, насправді, милостиву людину!
7
Коли праведний живе своєю непорочністю, то щасливими будуть і його діти після нього.
8
Коли цар сидить на судовому троні, то він своїм поглядом розпорошує усяке зло.
9
Хто може сказати: Очистив я своє серце, і тепер я чистий від мого гріха?
10
Неоднакові ваги і дві різні мірки — одне і друге огидні для ГОСПОДА.
11
Вже з поведінки дитини можна зрозуміти, чи правильним і чистим буде її спосіб життя.
12
Вухо, яке чує, й око, яке бачить, — те й друге створив ГОСПОДЬ.
13
Не люби довго спати, щоб тобі не збідніти. Тримай відкритими свої очі, і їстимеш хліб досхочу.
14
Хто купує, каже: Погане, нічого не варте!‥ А коли відійде, то хвалиться купленим.
15
Можна мати золото і багато перлин, але розумні уста — найцінніша прикраса.
16
У того, хто поручився за чужого, — візьмуть і його одяг, — візьмуть його від нього як заставу за стороннього.
17
Хліб, здобутий неправдою, спочатку солодкий, але потім у роті виявиться повно жорстви.
18
Всі заходи затверджуються радою, тому лише після наради починай воювати.
19
Хто ходить і відкриває таємниці, той зрадник, — тому не спілкуйся з тим, хто широко відкриває рота.
20
Хто лихословить свого батька та свою матір, того світильник погасне серед безпросвітної темряви.
21
Спадок, поспіхом отриманий на початку, не матиме благословення в кінці.
22
Не говори: Я відплачу за зло! Покладайся на Господа, і Він тобі допоможе.
23
Двоякі гирі огидні для ГОСПОДА, так само не до вподоби й оманлива вага.
24
Кроками людини керує ГОСПОДЬ, але як же людині зрозуміти свою дорогу?
25
Поспіхом дати обітницю, мовляв, «Посвячене!», а лише після обітниці обмірковувати — пастка для людини.
26
Мудрий цар відсіває нечестивих, після чого направляє на них колесо.
27
Світильник Господній — дух людини, що вивідує всі глибини серця.
28
Милість та істина оберігають царя, — милосердям він підтримує свій престол.
29
Окраса юнацтва — їхня сила, а оздоба людей похилого віку — сивина.
30
Рани від побоїв — ліки проти зла, і удари ці проникають у глибини людського єства.