2 Хронік 15 | Українська Біблія. Сучасний переклад УБТ 2023

1
У той час на Азарію, сина Одеда зійшов ГОСПОДНІЙ Дух,
2
і він вийшов назустріч Асі й сказав йому: Слухайте мене, — ти, Асо, а також ви, нащадки Юди та Веніяміна! ГОСПОДЬ з вами, поки ви перебуваєте з Ним, і якщо шукатимете Його, Він вам відкриватиметься, але, якщо відкинете Його, то і Він залишить вас!
3
Довгий час Ізраїль жив без істинного Бога, без священиків-наставників і без Закону.
4
Проте, коли він у своїй скруті навертався до Господа, Бога Ізраїлю, і почав шукати спілкування з Ним, Він їм відкривався.
5
То був час, коли не мав спокою ні той, хто виходить, ні той, хто входить, адже велика розгубленість охопила всіх мешканців світу.
6
Один народ воював з іншим народом, і місто виступало проти іншого міста, оскільки Бог допускав на них різні нещастя.
7
Але ви будьте мужні і нехай не опускаються ваші руки, тому що ваша праця буде винагороджена!
8
Коли Аса почув ті слова провіщення Азарії, сина Одеда, то він відчув приплив нових моральних сил і знищив усіх огидних ідолів та бовванів з усього Юдейського краю та поселень нащадків Веніяміна, а також з усіх міст, які він захопив на Єфремовому нагір’ї. Він оновив ГОСПОДНІЙ жертовник, який стояв перед ГОСПОДНІМ притвором Храму.
9
Потім зібрав усіх Юдеїв, веніямінців, а також тих, котрі прибули й оселились з племен Єфрема, Манассії і Симеона, — адже до нього прилучилась велика кількість Ізраїльтян, побачивши, що ГОСПОДЬ, його Бог, є з ним, —
10
всі вони зібралися в Єрусалим третього місяця п’ятнадцятого року царювання Аси.
11
У той день вони принесли жертви для ГОСПОДА зі здобичі, яку припровадили: сімсот тельців і сім тисяч овець.
12
Вони відновили Заповіт, присягнувшись у вірності ГОСПОДУ, Богові своїх батьків, й пообіцяли від усього свого серця і всієї своєї душі,
13
що кожен, — від дитини й до людей похилого віку, чоловік це, чи жінка, — хто лише не поважатиме ГОСПОДА, Бога Ізраїлю, має померти.
14
Вони, голосно вигукуючи, заприсяглися у цьому ГОСПОДУ під радіснізвуки труб і сурем.
15
Всі Юдеї особливо були задоволені такою присягою, адже вони присягали від усього свого серця, бажаючи бути вірними Йому. І ГОСПОДЬ їм відкрився тим, що дав їм спокій з усіх сторін.
16
Аса навіть позбавив свою бабцю Мааху звання матері-цариці за те, що вона поставила на узвишші статую Астарти. Аса порубав її ідола-боввана, розтрощив і спалив біля потоку Кедрон.
17
І хоч капища на узвишшях в Ізраїлі не були зруйновані, проте серце Аси було щирим протягом усього його життя.
18
Він також переніс до Господнього Храму срібний та золотий посуд, — як присвячений дар свого батька, так і свій власний.
19
І не було в Юдеї війни аж до тридцять п’ятого року царювання Аси.