Буття 18 | Українська Біблія. Сучасний переклад УБТ 2023
1
Знову з’явився Авраамові ГОСПОДЬ біля дубів мамрійської діброви, коли він сидів у час денної спеки при вході до намету.
2
Підвівши свої очі, він побачив: ось три чоловіки стояли неподалік. Авраам побіг їм назустріч від входу намету і долілиць вклонився,
3
промовивши: Господи, якщо я знайшов милість в очах Твоїх, не обминай, прошу, Твого раба.
4
Нехай принесуть трохи води, щоб Ви помили Свої ноги і відпочили під деревом.
5
Я ж принесу хліба, щоб Ви підкріпилися, а тоді підете, бо для цього Ви зайшли до Вашого раба. Вони відповіли: Зроби так, як сказав.
6
Тож поспішив Авраам до намету Сарри й сказав: Швиденько візьми три мірки питльованого борошна, заміси і зроби паляниці.
7
Сам же Авраам побіг до худоби, вибрав молоде та гарне телятко, дав слузі, який швидко приготував його.
8
Після того взяв сир, молоко, приготовлене теля і поклав перед Ними. Коли Вони їли, він стояв біля Них під деревом.
9
Тоді сказали до нього: Де твоя дружина Сарра? Він відповів: Ось, у наметі.
10
Один з Них сказав: Я неодмінно повернуся до тебе наступного року, і тоді у твоєї дружини Сарри буде син. Сарра почула це, оскільки стояла при вході до намету, який був за спиною в Нього.
11
Авраам і Сарра були людьми похилого віку, і те, що зазвичай буває в жінок, у Сарри припинилося.
12
Тож Сарра засміялася про себе, кажучи: Тепер, коли це стало неможливим, невже я отримаю таку втіху! Та й господар мій вже старий!
13
І промовив ГОСПОДЬ до Авраама: Чому це, сміючись, Сарра сказала: Невже я можу народити, адже я стара?
14
Хіба для ГОСПОДА є щось неможливе? У цей самий час наступного року Я повернуся до тебе, і в Сарри буде син.
15
Сарра злякалася й почала заперечувати: Я не сміялася. Але Той наполягав: Ні, ти таки засміялася!
16
Тож Мужі ті підвелися й подалися в напрямку Содома. Авраам, супроводжуючи, йшов разом з Ними.
17
Йдучи дорогою, ГОСПОДЬ сказав: Чи можу Я приховати від Авраама те, що роблю?
18
Адже в майбутньому від Авраама постане великий та могутній народ, і благословляться у ньому всі народи землі!
19
Адже Я вибрав його для того, щоби він заповів своїм синам і домові своєму після себе дотримуватися ГОСПОДНЬОЇ дороги, творити правду і справедливість, аби ГОСПОДЬ міг здійснити для Авраама все, що пообіцяв йому.
20
Далі Господь сповістив: Крик Содома й Гоморри посилився, і їхній гріх став вельми тяжким.
21
Тому йду і подивлюсь, чи насправді все відбувається так, як доноситься у їхніх скаргах, котрі долинають до Мене; якщо ж ні, то щоб Я знав.
22
Тож, повернувшись, Мужі ті пішли у бік Содома; Авраам же продовжував стояти перед ГОСПОДОМ.
23
Підійшовши ближче, Авраам запитав: Невже Ти знищиш разом праведного з нечестивим?
24
А якщо у місті є п’ятдесят праведників, чи знищиш, не пощадивши усієї місцевості задля п’ятдесяти праведників, які там живуть?
25
У жодному разі Ти не вчиниш так, щоб знищити праведного з нечестивим. Ти не зрівняєш праведника з нечестивим, Адже Ти — Суддя всієї землі. Невже Суддя всієї землі не учинить правосуддя?
26
Та ГОСПОДЬ відповів: Якщо знайду в місті Содомі п’ятдесят праведників, то збережу всю місцевість заради них.
27
Авраам же продовжив: Ось я наважився говорити з Господом, хоч я — порох і попіл.
28
А може, до п’ятдесяти праведників не вистачатиме п’ять, — чи знищиш через цих п’ятьох ціле місто? ГОСПОДЬ відповів: Не знищу, якщо знайду там сорок п’ять.
29
І знову заговорив Авраам до ГОСПОДА: А якщо знайдеться там сорок? ГОСПОДЬ відповів: Не зроблю того й заради сорока.
30
Нехай не гнівається Господь, що я продовжую говорити, — знову сказав Авраам. — А якщо знайдеться там тридцять? ГОСПОДЬ відповів: Не зруйную, якщо знайду там і тридцять.
31
Оскільки я наважився розмовляти з Господом далі, — заговорив знову Авраам, — може знайдеться там двадцять? ГОСПОДЬ сказав: Не знищу і задля двадцяти.
32
Хай не гнівається ГОСПОДЬ, якщо я спитаю ще раз, — сказав Авраам востаннє. — А якщо знайдеться там хоч десять? ГОСПОДЬ відповів: Не знищу й заради десяти.
33
Перестав ГОСПОДЬ розмовляти з Авраамом, і відійшов. Авраам же повернувся до місця свого проживання.
