Буття 39 | Українська Біблія. Сучасний переклад УБТ 2023
1
Щодо Йосифа, то його ізмаїльці привезли в Єгипет. І купив його з рук ізмаїльців, які привели його туди, Потіфар, євнух фараона, начальник охорони, чоловік-єгиптянин.
2
Та ГОСПОДЬ був з Йосифом. Він був людиною, якій щастило в усьому. Йосиф перебував у домі свого господаря-єгиптянина.
3
Його господар побачив, що ГОСПОДЬ з ним, бо все, що Йосиф робить, ГОСПОДЬ виводить на добре.
4
Тож знайшов Йосиф милість в очах свого господаря, бо чесно служив йому, і той настановив його над усім своїм домом; все, що він мав, віддав у руки Йосифа.
5
З того часу, як він поставив його над своїм домом і усім, що було в нього, ГОСПОДЬ поблагословив дім єгиптянина заради Йосифа. ГОСПОДНЄ благословення було на всьому його маєтку, як у домі, так і на полі.
6
Все, що належало йому, він передав у руки Йосифа й не клопотався ні про що, хіба що про їжу, яку сам їв. Йосиф же був гарний станом і вродливий з обличчя.
7
Так сталося, що після усіх цих подій дружина його господаря кинула оком на Йосифа і сказала: Переспи зі мною.
8
Але він відмовився, сказавши дружині свого пана: Ось, мій пан ні про що в своєму домі не турбується завдяки мені, й усе, що належить йому, передав у мої руки.
9
Немає більшого в цьому домі від мене, й мені не заборонено нічого, окрім тебе, тому що ти — його дружина. Як же я міг би учинити таке велике зло і згрішити перед Богом?
10
І хоч вона щодня вмовляла Йосифа, щоби він лягав з нею, але Йосиф її не слухав.
11
Якось в один з таких днів увійшов Йосиф до будинку виконувати справи по господарству, в той час як у домі не було нікого з домашніх,
12
і вона схопила його за одяг, наполягаючи: Лягай зі мною! Він же, залишивши свій одяг у її руках, утік і вибіг надвір.
13
Побачивши, що він залишив свій одяг у її руках і втік надвір,
14
вона покликала людей, які були в її домі, й кричала, стверджуючи: Дивіться, Потіфар привів нам якогось єврея, щоби той принижував нас! Він увійшов до мене, аби переспати зі мною, але я сильно закричала.
15
Тож він, побачивши, що я зняла галас і закричала, свій одяг залишив у мене, а сам утік і вибіг надвір.
16
Вона залишила одяг Йосифа біля себе, доки не прийшов господар до свого дому.
17
Як тільки той зайшов, вона так йому сказала: Ввійшов до мене раб-єврей, якого ти привів до нас, аби насміятися з мене.
18
Та коли почув, що я зняла галас і закричала, він залишив свій одяг у мене, втік і побіг надвір.
19
Коли ж почув господар Йосифа слова своєї дружини, коли вона сказала йому, що вчинив їй його слуга, то запалав гнівом.
20
Взявши Йосифа, господар укинув його до в’язниці — туди, де утримували в’язнів царя. Таким чином Йосиф опинився у в’язниці.
21
Однак ГОСПОДЬ був з Йосифом і виявив йому милість, даруючи йому прихильність з боку начальника в’язниці.
22
Тож начальник в’язниці передав у руки Йосифа всіх ув’язнених, які були у в’язниці, і той керував усім, що там робилося.
23
Начальник в’язниці не вникав у жодну справу, оскільки він передав усе в руки Йосифа, а ГОСПОДЬ був з ним; ГОСПОДЬ сприяв у всьому, що Йосиф чинив.
