Ісаї 14 | Українська Біблія. Сучасний переклад УБТ 2023
1
Але ГОСПОДЬ помилує Якова, знову обере Ізраїля, і в спокої поселить його на власній землі. До них приєднаються приходці, які будуть заодно з родом Якова.
2
Ці народи самі припровадять ізраїльтян на їхні місця, а рід Ізраїля прийме їх у спадок на ГОСПОДНІЙ землі, як рабів і невільниць. І стануть вони (приходці) полоненими у тих, котрих вони полонили, а ті (ізраїльтяни) володітимуть тими, котрі володіли ними.
3
Того дня, коли ГОСПОДЬ дасть тобі спокій від твоїх страждань, твого смутку і твоєї тяжкої неволі, в якій ти був змушений служити, —
4
ти притчею заспіваєш пісню про царя вавилонського такого змісту: Ось і не стало гнобителя, — скінчилося пригноблення!
5
ГОСПОДЬ зламав палицю нечестивих, жезл тиранів,
6
які зі злістю нищили народи, без перестанку наносячи у гніві удари, топтали народи, нещадно переслідуючи їх.
7
Тому вся земля в спокої відпочиватиме, голосно і з радістю співатиме!
8
Навіть кипариси та ліванські кедри з цього приводу веселитимуться, промовляючи: Відколи тебе вразили, не виходить жоден дроворуб нас зрубувати!
9
Шеол внизу, — і той заворушився через тебе, готуючись зустріти тебе при вході, — він (шеол) розбудив заради тебе духів усіх колишніх можновладців землі, піднявши з престолів царів усіх народів.
10
Усі вони скажуть тобі: І ти ослаб, як і ми, — зрівнявся з нами!
11
Тож твоя пиха і звуки твоїх арф провалились до шеолу. Постіль під тобою — черв’яки, а твоє накриття — хробацтво.
12
Як же ти впав з неба, досвітня зоре, сину зірниці, — розбився об землю, погромнику усіх народів.
13
Але ж ти говорив у своєму серці: Підіймуся на небо, вище Божих зірок поставлю свій престол, сяду на Горі Зборів, — на далекій північній горі;
14
підіймуся понад високі хмари, уподібнюсь Всевишньому!
15
Але ти скинутий у шеол, — у земні глибини безодні.
16
Ті, що тебе побачать, уважно дивитимуться, приглядаючись до тебе: Чи це той самий, котрий примушував землю тремтіти, руйнував царства?
17
Який перетворював світ на пустелю, спустошував міста, і не відпускав на волю своїх полонених?
18
Усі царі народів відпочивають у честі, — кожний у своїй усипальниці, —
19
тебе ж викинули з твого гробу, як гнилу галузку, покриту вбитими, прошитими мечем, і скинутими у кам’яні ями. Як затоптаний труп,
20
ти не будеш похований з ними, тому що ти нищив свій край, і вбивав власний народ. Повік не згадуватимуться нащадки злочинців!
21
Готуйте до вигублення його дітей за беззаконня їхніх батьків, аби вони ніколи не повстали і не заволоділи світом, забудовуючи містами поверхню землі!
22
Я повстану проти них, — каже ГОСПОДЬ Саваот, — і знищу ім’я Вавилон, навіть його залишок — спадкоємців і нащадків, — таке слово ГОСПОДА.
23
Перетворю його на житло їжаків, у багно з очеретом, — вимету його мітлою цілковитого зруйнування, — таке слово ГОСПОДА Саваота.
24
Заприсягнувся Господь Саваот, кажучи: Як Я задумав, так і станеться, і як Я визначив, так і відбудеться.
25
Я розгромлю ассирійців на Моїй землі, — на Моїх горах Я їх розтопчу, — аби знято було з Мого народу ярмо, і їхній (ассирійський) тягар впав з його (Ізраїлю) плечей!
26
Це постанова, яка визначена для всієї землі, — це рука, що простягнута над усіма народами.
27
І якщо ГОСПОДЬ Саваот вирішив, то хто може відмінити? Якщо Його рука простягнута, хто її відверне?
28
Того року, коли помер цар Ахаз, було таке пророче слово:
29
Не радій, филистимська земле, що зламаний жезл, який вас бив, — адже зі зміїного зародка виросте гадюка, а від неї народиться літаючий дракон.
30
Тоді як діти бідних наситяться, і знедолені безпечно спочиватимуть, твій корінь Я вигублю голодом, — знищу твій залишок.
31
Голосіть ті, що при брамах, — нехай кричить місто! Впади у розпач, уся филистимська земле, бо з півночі клубиться дим великого війська, і немає жодного, хто залишив би своє місце.
32
А що відповісти послам народу? Скажи: ГОСПОДЬ спорудив Сіон, і в ньому знайдуть сховище знедолені Його народу.
