Ісаї 37 | Українська Біблія. Сучасний переклад УБТ 2023
1
Вислухавши все, цар Єзекія роздер свої шати, і, зодягнувшись у веретище, пішов до ГОСПОДНЬОГО Храму.
2
Урядника ж над палацом Еліякима та писаря Шевну, разом зі старійшинами від священиків, — усіх, одягнутих у веретища, — він послав до Ісаї, сина Амоса.
3
Прибувши, вони розповіли йому, що сказав Єзекія: Цей день став днем смутку, ганьби і зневаги, оскільки прийшов час народжувати, але немає сили породити.
4
Може, ГОСПОДЬ, твій Бог, зверне увагу на мову Рабшака, якого послав ассирійський цар, його володар, щоб зганьбити живого Бога, і покарає за слова, які чув ГОСПОДЬ, твій Бог! А ти помолися за тих, котрі ще залишилися живими.
5
Отже, коли прийшли слуги царя Єзекії до Ісаї,
6
він їм сказав: Передайте вашому володареві те, що говорить ГОСПОДЬ. Не бійся слів, які ти почув, і якими Мене ганьбили слуги ассирійського царя.
7
Ось Я зішлю на нього такого духа, що, почувши вістку, він повернеться в свою країну і поляже від меча в своїй землі.
8
Коли Рабшак повернувся, то застав ассирійського царя, який вже воював проти Лівни, і дізнався, що цар залишив Лахіш.
9
Царю повідомили про Тіргаку, ефіопського царя, таке: Він вирушив воювати з тобою. Почувши про це, він все ж послав вісників до Єзекії знову з певним посланням.
10
Передайте юдейському цареві Єзекії мої слова: Нехай не обманює тебе твій Бог, на Якого ти покладаєшся, мовляв: Єрусалим не буде виданий у руки царя Ассирії!
11
Ти, напевно, чув, що зробили ассирійські царі з усіма країнами, яких знищили, як приречених на закляття. Невже врятуєшся ти?
12
Хіба вберегли боги свої народи, яких знищили мої предки, а саме: Ґозана, Харана, Рецефа, як і нащадків Едена, котрі жили в Телассарі?
13
Де цар Хамата та цар Арфада, а також царі міст Сефарваїма, Гени, Ївви?
14
Взявши лист з рук посланців, Єзекія прочитав його і пішов з ним до ГОСПОДНЬОГО Храму. Там Єзекія розгорнув сувій перед ГОСПОДОМ.
15
Там Єзекія молився до ГОСПОДА, говорячи:
16
ГОСПОДИ Саваоте, Боже Ізраїлю, Який сидиш на херувимах, Ти — єдиний є Богом усіх царств світу, адже Ти створив небо і землю.
17
Схились, ГОСПОДИ, й вислухай! Відкрий, ГОСПОДИ, Свої очі й подивися! Почуй всі слова Сеннахеріва, який через послів зневажав живого Бога!
18
Та й насправді, ГОСПОДИ, ассирійські царі вигубили всі народи і їхні землі,
19
вони повкидали їхніх божків у вогонь, оскільки ті не були богами, а просто творивом людських рук — дерево і камінь, тому й знищили їх.
20
Тепер же, ГОСПОДИ, Боже наш, визволь нас з його руки, аби всі царства землі дізнались, що Ти єдиний є ГОСПОДОМ!
21
Після цього Ісая, син Амоса, звелів передати Єзекії, що говорить ГОСПОДЬ, Бог Ізраїлю щодо його молитви до Нього відносно Сеннахеріва, царя Ассирії.
22
Ось слова, які про нього каже ГОСПОДЬ: Зневажає тебе і глузує над тобою діва, дочка Сіону, — хитає вслід тобі головою дочка Єрусалима!
23
Кого ти зневажав і ображав? На кого ти підвищував голос і в зарозумілості піднімав догори свої очі? Проти Святого Ізраїлевого!
24
Адже через своїх послів ти ганьбив Владику, вихваляючись: Безліччю моїх колісниць я покорив високі гори, досяг узгір’я Лівану, зрубував найвищі кедри та його добірні кипариси; я навіть піднявся на найвищу вершину, — до його саду-лісу.
25
Я викопував джерела і пив з них воду, осушував стопами моїх ніг усі ріки Єгипту!
26
Хіба ти не чув, що віддавна створив усе це Я? Від прадавніх часів замислив те, що потім здійснив. Тому ти й спустошуєш укріплені міста, перетворюючи їх на купи руїн.
27
Їхні мешканці безсилі в своїй розгубленості й збентеженні і уподібнились до зілля на полі, до зеленої трави, — вони як трава на дахах і як спалене сонцем збіжжя, що пожовкли раніше, ніж доспіли.
28
Я знаю, коли ти сідаєш, коли виходиш і входиш; знаю і шалену твою лють на Мене.
29
Оскільки ти оскаженів на Мене, і твоє зухвальство дійшло до Мого слуху, то Я вправлю Моє кільце у твої ніздрі, — Мою вуздечку у твій рот та поверну тебе назад дорогою, якою ти прийшов.
30
Для тебе ж, Єзекія, така ознака: Їж цього року те, що саме посіялось, а наступного року — те, що саме виросло, а вже на третій рік будете сіяти й збирати врожай, насаджувати виноградники та споживати їхні плоди!
31
А врятоване з Юдиного дому, що залишилось, глибоко пустить коріння і принесе для Неба плоди.
32
Адже з Єрусалима вийде залишок, і з гори Сіон — спасіння. Ревністю ГОСПОДА Саваота це буде зроблене!
33
Стосовно ж ассирійського царя, то так говорить ГОСПОДЬ: Він не вступить у це місто, і навіть не пустить туди стрілу; Він не стане проти нього зі щитом, і не насипле навколо нього валу, —
34
дорогою, якою прийшов, нею він і повернеться, — а до цього міста не вступить! — так каже ГОСПОДЬ!
35
Я захищу це місто, збережу його заради Себе і задля Мого слуги Давида!
36
Після цього вийшов ГОСПОДНІЙ ангел, і знищив у таборі ассирійців сто вісімдесят п’ять тисяч мужів. Вранці наступного дня декотрі піднялися, аж ось — усі були мертві.
37
Тож Сеннахерів, цар Ассирії, зняв залишки табору, і, вирушивши, повернувся в свій край і замешкав у Ніневії.
38
Одного разу так сталося, що коли він поклонявся в храмі свого бога Нісроха, його сини, Адраммелех і Сарецер, убили його мечем, після чого втекли в Араратський край. Замість нього зацарював його син Есархаддон.
