Єремії 44 | Українська Біблія. Сучасний переклад УБТ 2023
1
Слово, яке надійшло до Єремії щодо всіх юдеїв, які мешкають в єгипетському краю, зокрема, оселених у Міґдолі, в Тахпанхесі, в Нофі та в місцевості Патрос, було такого змісту:
2
Так говорить ГОСПОДЬ Саваот, Бог Ізраїлю: Ви бачили все лихо, яке Я спровадив на Єрусалим і на всі Юдейські міста, — ось вони й досі лежать у руїнах, і ніхто в них не мешкає.
3
Це сталось через усі ті злочини, які вони чинили, викликаючи Моє обурення тим, що кадили ладаном і служили чужим богам, яких не знали ні вони, ні ви, ні ваші батьки.
4
Хоч Я щодня, з самого ранку, посилав до вас усіх Моїх слуг пророків, попереджаючи: Перестаньте чинити усі ті гидоти, які Я ненавиджу!
5
Але вони були неуважними, щоб прислухатись і відвернутися від своїх злочинів, — не переставали кадити ладаном перед чужими богами.
6
Тому Мій гнів та Моє обурення вилилось і запалало в Юдейських містах й на вулицях Єрусалима, — вони були спустошені й перетворились на руїни, які залишаються аж до цього дня.
7
Тому так говорить ГОСПОДЬ, Бог Саваот — Бог Ізраїлю: Для чого самі собі створюєте таке велике зло, прирікаючи на знищення чоловіків і жінок, котрі прийшли з Юдеї, — як і їхніх дітей та немовлят, аби не залишилось навіть останку?
8
Навіщо викликаєте Мій гнів своїми вчинками, спалюючи ладан перед іншими богами в єгипетському краю, до якого ви прийшли, щоб там замешкати? Адже вас будуть нищити, й ви станете об’єктом проклять і ганьби між усіма народами землі!‥
9
Невже ви забули злочини ваших батьків, беззаконня Юдейських царів, і злочини їхніх жінок, — та, зрештою, і ваше злочинство й лиху поведінку ваших жінок, — те, що вони робили в Юдейському краю та на вулицях Єрусалима?
10
Адже й до сьогодні вони не впокорились і не жалкують про те, — не мають жодного страху переді Мною, аби дотримуватись Мого Закону й Моїх постанов, які Я дав вам і вашим батькам!
11
Тому так говорить ГОСПОДЬ Саваот, Бог Ізраїлю: Ось Я поверну Моє обличчя супроти вас, вам на лихо, аби знищити всю Юдею.
12
Я відштовхну залишок юдеїв, котрі звернули свій погляд на дорогу до єгипетського краю, аби там замешкати. Всі вони загинуть в єгипетській землі, поляжуть від меча або повмирають з голоду, — від малого й до великого, вмиратимуть від меча й голоду, — стануть об’єктом прокляття, ганьби й глузувань.
13
Я відвідаю з покаранням тих, що оселились в єгипетському краю, як Я покарав Єрусалим мечем, голодом та моровицею.
14
Не залишиться жодного, хто врятувався б з решти юдеїв, котрі прийшли, щоб проживати в єгипетському краю, — ніхто не повернеться в Юдейську країну, хоч вони й мріють у душі повернутися і там замешкати. Але повернення не буде, хіба що для поодиноких, кому вдасться втекти.
15
Тоді чоловіки, котрі знали, що їхні жінки спалюють ладан для чужих богів, а також усі інші жінки, котрі там стояли у великій кількості, — як і весь Юдейський народ, що мешкав у єгипетському краю, зокрема в Патросі, відповідаючи Єремії, сказали:
16
Відносно слів, які ти нам говорив в Ім’я ГОСПОДНЄ, то ніхто з нас не збирається тебе слухати.
17
Вважаємо за краще дотримуватись кожного слова обітниці, яку ми дали, — будемо кадити ладаном перед небесною царицею, приносячи їй жертви возливання, як це робили ми до цього, за прикладом наших батьків, наших царів і наших можновладців у Юдейських містах та на вулицях Єрусалима. Адже тоді ми мали досхочу хліба, — все в нас було добре, і ми не знали лиха.
18
Але відколи ми перестали кадити ладаном перед царицею небес, та приносити їй жертви возливання, в нас усього бракує, і ми гинемо від меча та від голоду.
19
До того ж, коли ми кадили ладаном перед небесною царицею і приносили їй жертви возливання, — говорили жінки, — то хіба ми могли це робити без відома наших чоловіків, випікаючи для неї коржі з її зображенням і готуючи для неї жертви возливання?
20
Відповідаючи на заперечення всього народу, — чоловіків і жінок, і всіх зібраних людей, — Єремія сказав:
21
Хіба не те кадіння ладаном, що ви звершували в Юдейських містах і на вулицях Єрусалима, — ви і ваші батьки, ваші царі та ваші можновладці, а також народ землі, — стало причиною, що ГОСПОДЬ вам це пригадав покаранням, оскільки воно вразило Його серце?
22
ГОСПОДЬ більше не міг терпіти ваших злочинів і ваших гидких справ, які ви творили; вони і стали причиною спустошення, страхіття й прокляття вашого краю, який залишається безлюдним аж до цього дня.
23
Все це сталося тому, що ви кадили ладаном, і тим ви грішили проти ГОСПОДА, не слухаючись ГОСПОДНЬОГО голосу; ви не дотримувались Його Закону, Його постанов та Його свідчень, через що вас і спіткало таке лихо, як бачите самі.
24
Продовжуючи, Єремія знову звернувся до всього народу та всіх жінок: Послухайте слово ГОСПОДНЄ, всі юдеї, що в єгипетському краю.
25
До вас звертається ГОСПОДЬ Саваот, Бог Ізраїлю, з такими словами: Ви й ваші жінки говорили своїми устами і так само своїми руками робили, вважаючи: Ми неодмінно повинні виконувати наші обітниці, які ми дали, — тобто кадити ладаном небесній цариці і приносити їй жертви возливання. Тому й справді, виконуйте свої обіцянки й дотримуйтесь своїх обітниць.
26
Однак при цьому послухайте ГОСПОДНЄ слово, всі Юдеї, що проживаєте в єгипетському краю: Ось Я присягаюсь Моїм великим Іменем, — говорить ГОСПОДЬ, — що відтепер жодна людина з Юдеїв в усьому єгипетському краю не буде прикликати Моє Ім’я, говорячи: Як живий мій Владика ГОСПОДЬ!
27
Бо тепер слідкуватиму за ними їм на зло, а не на добро, — Юдеї, що в єгипетському краю, гинутимуть від меча й від голоду, аж поки не зникнуть.
28
Лише невелика кількість, що врятується від меча, повернеться з єгипетської землі до Юдейського краю, — невеличкий залишок Юдеїв з тих, котрі прийшли до єгипетського краю, щоб там оселитись, дізнається, чиє слово справдиться: Моє чи їхнє.
29
І ось вам ознака, — говорить ГОСПОДЬ, — що Я відвідаю вас з покаранням на цьому місці, і зрозумієте, що Мої слова здійсняться вам на зло.
30
Так говорить ГОСПОДЬ, — ось Я віддаю фараона Хофру, царя Єгипту, в руки його ворогів, — у руки тих, котрі зазіхають на його життя, так само, як Я віддав Юдейського царя Седекію в руки вавилонського царя Навуходоносора, — його ворога, котрий також зазіхав на його життя.
