Йова 14 | Українська Біблія. Сучасний переклад УБТ 2023

1: Людина, що народжена від жінки, короткий свій вік проводить у тривозі.
2: Вона виходить, як квітка, і в’яне, — вона втікає, наче тінь, і не зупиняється…
3: І от на таку особу Ти відкриваєш очі, й тягнеш на суд із Собою?
4: Хіба може чистий походити від нечистого? Та у жодному разі, ніхто!
5: Але якщо йому визначено вік, так що число його днів та місяців Тобі відомо, якщо Ти накреслив його межу, якої він не може переступити, —
6: то відвернись від нього, — й нехай відпочине, нехай натішиться, як той наймит, прожитим днем.
7: Адже навіть дерево має надію, — якщо буде зрубане, то воно знову відроджується, і його паростки ростуть далі;
8: хоч може бути, що його корінь у землі постаріє, і його пень у земному поросі струхнявів,
9: проте, щойно воно відчує вологу, зразу пускає паростки і його галузки, — наче молоді саджанці.
10: А людина вмирає, й лежить бездиханна, — коли виходить дух людини, то де вона?
11: Як зникає вода з озера, як міліють і висихають ріки,
12: так людина ляже і не встане; доки не щезнуть небеса, вона не пробудиться і не підведеться зі свого сну.
13: О, якби Ти мене сховав у шеолі, й укривав там мене, поки не промине Твій гнів протягом призначеного Тобою для мене часу, а потім згадав би про мене.
14: Адже якщо людина помре, то хіба зможе знову жити? Я сподівався би протягом усіх днів своєї служби (повинності), аж поки не прийшла б мені заміна.
15: Тоді Ти покличеш мене, і я Тобі відповім, адже Ти тужитимеш за творивом Своїх рук.
16: Зараз Ти рахуєш мої кроки, а тоді перестанеш слідкувати за моїми гріхами, бо
17: мої гріхи будуть запечатані у вузлику, і мої провини Тобою закриті (перекреслені).
18: Насправді ж, як падаючи, розсипається гора, як скеля зсувається зі свого місця;
19: як вода шліфує каміння, і як злива змиває порох землі, так Ти перетворюєш у ніщо надію людини.
20: Ти долаєш її, і вона щезає назавжди. Ти змінюєш її вигляд і відсилаєш її геть.
21: Людина не знає, чи в пошані її діти, — не відає, навіть якщо вони переживають ганьбу.
22: Лише свою біль вона відчуває, тільки про себе тужить її душа.