Йова 32 | Українська Біблія. Сучасний переклад УБТ 2023

1
Троє друзів Йова також перестали протирічити, оскільки бачили, що, згідно з його промовами, він вважав себе правим.
2
Тоді запалав гнівом Елігу, син Баракела, бузієць з Рамового роду. Він розгнівався на Йова через те, що той, виправдовуючись, вважав себе справедливішим навіть за Бога.
3
Він запалився гнівом також і на трьох його друзів за те, що вони не змогли переконати Йова, хоча й вважали його винуватим.
4
Досі Елігу не встрявав у їхню розмову з Йовом, з поваги, оскільки всі вони були віком старші за нього.
5
Але, побачивши, що ці троє мужів уже не мають що відповісти, Елігу запалав гнівом.
6
Отже, тепер цей бузієць Елігу, син Баракела, озвався й сказав: Я наймолодший за віком, а ви всі старші, тому я вагався, побоюючись висловити вам свою думку.
7
Я вважав: Нехай веде розмову вік, — похилі роки хай висловлюють мудрість.
8
Насправді ж у людині є Дух, і натхнення Всемогутнього, що наділяє її розумом.
9
Не завжди люди похилого віку є мудрими, і не лише старість здатна зрозуміти правоту.
10
Тому я кажу: Послухайте мене, і я також сповіщу те, що знаю.
11
Ось я постійно очікував на ваші чергові промови, прислухався до ваших міркувань. Поки ви шукали належних слів,
12
я уважно приглядався до вас, проте не було серед вас жодного, хто переконав би Йова, хто відповів би на його переконання.
13
Тому не варто стверджувати, мовляв: ми знайшли мудрість, — Бог нас навчає, а не людина…
14
Не до мене він скеровував свої промови, тому і я не відповідатиму йому вашими словами!
15
Розгублені, ви більше не відповідали, — вам забракло слів.
16
Невже я мав би чекати тільки тому, що ви мовчали і більше не відповідали?
17
Отже, я також зі свого боку хочу відповісти, — й по можливості висловити те, що знаю.
18
Адже я переповнений словами, — мій внутрішній дух спонукає до цього.
19
Я став, наче закритий бурдюк з молодим вином, що готовий тріснути.
20
Оце я висловлюсь, і мені стане легше, відкрию свої уста й промовлю.
21
Адже я не зважатиму на особу, і не догоджуватиму нікому,
22
бо підлещуватись не вмію, і коли щось не так, нехай мене покарає мій Творець.