Йоіла 1 | Українська Біблія. Сучасний переклад УБТ 2023
1
Слово ГОСПОДНЄ, яке було до Йоіла, Петуїлового сина.
2
Послухайте це, старійшини, — зверніть увагу, всі мешканці краю. Хіба бувало щось подібне за ваших днів, або за днів ваших батьків?
3
Перекажіть це вашим дітям, а ваші діти нехай розкажуть своїм дітям, а їхні діти — наступним поколінням.
4
Станеться таке: що залишиться від гусені, пожере сарана, а що залишиться від сарани, пожере личинка сарани, — нарешті те, що залишиться після личинок сарани, пожере черва.
5
Тож отямтеся, п’яниці, й заплачте! Усі, що п’єте вино, голосіть за вином молодим, бо його забрано від вас!
6
Адже на Мою землю вторгся численний і могутній народ, — його зуби як зуби лева, а його ікла, як у левиці.
7
Він знищив Мій виноградник і поламав Мої смоківниці (фіги). Він дощенту облупив їхню кору, і залишив білими його галузки.
8
Плачте, як голосить дівчина, одягнена у веретище, над нареченим своєї юності.
9
Адже ГОСПОДНІЙ Храм позбавлено жертв і жертв возливання. Плачуть священики — ГОСПОДНІ служителі, —
10
оскільки спустошені поля, сумує земля, — бо знищена пшениця, висох виноградний сік, зів’яло оливкове дерево.
11
Сумуйте, хлібороби, плачте, виноградарі, голосіть за пшеницею і ячменем, адже врожай на полях загинув.
12
Засохли виноградні лози, а смоківниця зів’яла. Так само загинули всі гранатові дерева, пальми і яблуні, — зникла усяка радість з-посеред людських нащадків.
13
Священики, підпережіться веретищем і плачте, — ридайте, всі служителі жертовника! Постійно ходіть і навіть ночуйте у веретищах, — усі ви, служителі мого Бога. Адже в Храмі вашого Бога не стало ні хлібних жертв, ні жертв возливання.
14
Оголосіть святий піст, скличте зібрання, зберіть старійшин та всіх мешканців землі до Храму ГОСПОДА, вашого Бога, і волайте до ГОСПОДА!
15
О, що то за день! Адже ГОСПОДНІЙ День близько, — він приходить як спустошення від Всевишнього!
16
Хіба не перед нашими очима зникла їжа, а також радість і веселощі Храму нашого Бога?
17
Зерна насіння загинули під своїми грудами землі, — засіки спорожніли, повалились стодоли, бо не стало збіжжя.
18
Як же стогне скотина! Розбрелися стада корів, оскільки не стало для них пасовиська, — навіть отари овець без їжі гинуть.
19
До Тебе, ГОСПОДИ, кличу, адже вогонь знищив у степу пасовиська, — вогонь спопелив усі дерева на полі.
20
Навіть польова звірина волає до Тебе, тому що висохли водні джерела, і вогонь пожер пасовиська в степу.
