Книга Ісуса Навина 11 | Українська Біблія. Сучасний переклад УБТ 2023
1
Коли хацорський цар Явін про все це довідався, то послав гінців до Йовава, царя Мадона, до царя Шімрона й до царя Ахшафа;
2
до царів, які правили на північних узгір’ях та в Йорданській Долині південніше Кіннерета, а також на рівнині й передгір’ях Дору — на заході;
3
до ханаанців на сході й на заході; до аморейців, хеттейців, періззейців і євусейців, що мешкають у горах, до гіввійців біля підніжжя Хермону в краю Міцпи.
4
Тож виступили вони (царі) з усіма своїми військами — вельми численний народ; їх було, наче піску на березі моря, коней і колісниць — безліч.
5
Об’єднавши свої війська, всі ці царі вирушили і отаборились разом при водах озера Мерома, щоб воювати з Ізраїлем.
6
Але ГОСПОДЬ сказав до Ісуса: Не бійся їх, адже завтра в цей самий час Я покладу їх усіх полеглими перед Ізраїлем! Їхнім коням ти підріжеш жили, а колісниці спалиш вогнем.
7
Тож підійшов Ісус з усіма своїми озброєними мужами до вод Мерома несподівано, й зненацька напав на них (ворогів).
8
ГОСПОДЬ віддав їх у руки Ізраїльтян, які їх повністю розгромили й переслідували до Великого Сидона, до Місрефот-Маїма й аж до долини Міцпи на сході; вони дощенту їх знищили, так що не залишилося з них жодного, хто врятувався б.
9
Ісус учинив з ними так, як звелів йому ГОСПОДЬ: їхнім коням попідрізав жили, а бойові колісниці він спалив у вогні.
10
Повертаючись, Ісус у той час захопив Хацор, а його царя вбив мечем. Оскільки Хацор раніше стояв на чолі всіх тих царств,
11
то вони (Ізраїльтяни) прирекли його на закляття, дощенту знищивши мечем усе живе, не залишивши нікого, а Хацор спалили вогнем.
12
Отже, Ісус захопив усі ті міста разом з їхніми царями і знищив їх мечем, прирікши їх на закляття, як і заповів Мойсей, ГОСПОДНІЙ слуга.
13
Проте всіх міст, які розташовані на пагорбах, Ізраїль не спалив, за винятком одного лише Хацора, який був спалений Ісусом.
14
Усю здобич тих міст і худобу Ізраїльтяни взяли собі, а всіх людей дощенту знищили мечем, не залишивши нікого живим.
15
Як звелів ГОСПОДЬ Мойсеєві, Своєму слузі, і як Мойсей заповів Ісусові, — так Ісус і вчинив; не пропустив нічого з того, що звелів ГОСПОДЬ Мойсеєві.
16
Отже, Ісус зайняв увесь той край: нагірну територію, всю південну (Неґев) землю, край Ґошену, Йорданську Долину та рівнину (степ), Ізраїлеві гори і їхні надморські низини, —
17
від гори Халак (Лиса гора), що підноситься в сторону Сеіру й до Баал-Гада в Ліванській Долині — підніжжі гори Хермон. Усіх їхніх царів він захопив і стратив.
18
Довго Ісус воював з усіма тими царями,
19
проте жодне місто не попросило пощади, аби укласти з Ізраїлем мир, окрім гіввійців, мешканців Ґівеона. Усі інші були здобуті в битві.
20
Адже це було від ГОСПОДА, щоб їхні серця виявились жорстокими й вони протистояли Ізраїлю, тому й були приречені на закляття, аби не було їм пощади й щоб вони всі були знищені, — як і звелів ГОСПОДЬ Мойсеєві.
21
Тоді ж Ісус пішов і знищив ущент велетнів Енакіїв (нащадків Енака), що мешкали на узгір’ях Хеврона, Дебіра та Анава, — в усіх гірських околицях Юдеї та в Ізраїлевих горах, — їх усіх Ісус прирік на закляття (повне знищення) разом з їхніми містами.
22
Не залишилося жодного енакійця в Ізраїлевому краю, за винятком деяких з них, що мешкали в Газі, в Газі і в Ашдоді.
23
Отже, Ісус завоював увесь край, — як і сказав ГОСПОДЬ Мойсеєві. Всі ці території Ісус віддав у володіння Ізраїльтянам, поділивши їх, згідно з їхніми племенами. І країна заспокоїлась від війни.
