Притчі 23 | Українська Біблія. Сучасний переклад УБТ 2023
1
Якщо сядеш за стіл споживати їжу з можновладцем, добре придивись, що перед тобою,
2
і вложи собі хоч би ножа в горло, якщо ти надто жадібний.
3
Не захоплюйся його ласощами, бо це оманлива їжа.
4
Не надто старайся набути багатство, — відмовся від таких своїх задумів,
5
адже не встигнеш на нього надивитися, як його не стане, — воно неодмінно дістане собі орлині крила і здійметься в небо.
6
Не їж хліба з заздрісним, і не спокушайся його ласощами,
7
бо він такий, як його думки. Їж і пий, — каже він тобі, — але серце його не з тобою.
8
Спожитий шматок хліба ти радий будеш вивергнути, і твої добрі слова пропадуть надаремно.
9
Не говори в присутності нерозумного, тому що він знехтує твоїми розумними словами.
10
Не пересувай давньої межі і не вторгайся на поля сиріт.
11
Адже їхній Захисник могутній, — Він вступиться в їхню справу з тобою.
12
Прихили своє серце до повчання, і свої вуха — до мудрих слів.
13
Не залишай дитини без повчання, — якщо покараєш її різкою, вона не помре.
14
Ти покараєш її лозиною, і визволиш її душу від шеолу.
15
Сину мій, якщо твоє серце стане мудрим, то і моє серце радітиме, —
16
все моє нутро буде тішитись, коли твої уста говоритимуть доречне.
17
Нехай твоє серце не заздрить грішникам, — нехай воно постійно прагне Господнього страху,
18
адже існує майбутнє, і надія твоя не буде втрачена.
19
Слухай, сину мій, набирайся мудрості й скеровуй серце своє на пряму дорогу.
20
Не перебувай між тими, хто упивається вином і об’їдається м’ясом,
21
тому що п’яниця й ненажера потраплять у злидні, як і ті, котрі люблять поспати, — всі зодягнуться в лахміття.
22
Слухай свого батька, бо він тебе породив, і не зневажай матері своєї, навіть якщо вона в похилому віці.
23
Набувай істину і не продавай мудрості, повчання і розуму.
24
Щасливий батько праведника, — хто породив мудрого, тішиться ним.
25
Нехай твій батько і твоя мати радіють, — хай веселиться та, яка народила тебе.
26
Сину мій, дай мені твоє серце, а твої очі нехай пильнують за моїми дорогами,
27
адже розпусниця — це глибока безодня, і чужа жінка — тісна криниця.
28
Вона, наче грабіжник у засідці, — чатує на здобич, примножуючи серед людей зрадників.
29
У кого лемент? У кого горе? У кого стогін? У кого сварка? У кого рани без підстави? У кого червоні очі?
30
У тих, хто допізна засиджується за вином, — хто ходить, шукаючи вина приправленого.
31
Навіть не дивися на вино, як воно в чаші червоніє та іскриться, — як воно легенько ллється до рота, адже
32
воно врешті-решт вкусить, як змія, — вжалить, наче гадюка.
33
Твої очі приглядатимуться до чужих жінок, і серце твоє заговорить розпусне.
34
І ти будеш, наче той, хто спить посеред моря, або дрімає на верхівці щогли.
35
Ти говоритимеш: Мене били, але мені не боліло, — мені надавали стусанів, та я не відчував. Як тільки прокинуся (витверезію), знову шукатиму того самого.
