Притчі 7 | Українська Біблія. Сучасний переклад УБТ 2023

1: Сину мій, бережи мої слова, — заповіти мої заховай у себе!
2: Зберігай мої настанови й мої повчання, як зіницю свого ока, — і будеш жити!
3: Прив’яжи їх до своїх пальців, напиши їх на таблиці свого серця.
4: Скажи мудрості: Ти моя сестра! А розум назви своїм приятелем,
5: аби вони вберегли тебе від іншої жінки, — від чужої, яка підлещується своїми звабливими словами.
6: Якось я дивився у вікно свого дому. Крізь ґрати вікна,
7: я побачив ще недосвідчених. Серед молодих людей зауважив нерозважливого юнака,
8: який проходив перехрестя вулиць, й повернув у напрямку її дому, — це було
9: в сутінках вечірньої пори, і настанні темряви чорної ночі.
10: Аж ось назустріч йому вийшла жінка в одязі повії, з підступним серцем,
11: галаслива і настирлива, — таким удома не сидиться, —
12: то вона якийсь час чатує на вулиці, то знову на майдані, або на розі перехрестя вулиць.
13: Вона схопила його, поцілувала, і з безсоромним виразом свого обличчя заговорила до нього:
14: У мене мирна жертва, — сьогодні я сповнила свої обітниці.
15: Тому, жадаючи тебе, я вийшла тобі назустріч, і знайшла тебе!
16: Я прибрала свою постіль килимами, прикрасила барвистими єгипетськими покривалами.
17: Спальню свою запашила миррою, алоє та корицею.
18: Заходь, будемо насолоджуватися любов’ю аж до ранку, забавляючись коханням,
19: адже мого чоловіка немає вдома, позаяк він подався в далеку дорогу.
20: Взяв він із собою торбину з грошима, тому повернеться додому не раніше дня повного місяця.
21: Своїми звабливими словами затягла його, — заманила його своїми облесливими устами.
22: Він відразу ж пішов за нею, — подався наче віл на заріз, як нерозумний звір у розставлену пастку.
23: Поки стріла не прошиє його печінку, він спішить у сильце, наче пташка, не усвідомлюючи, що йде на загибель…
24: Тож тепер послухайте мене, діти, — будьте уважні до слів моїх уст.
25: Хай твоє серце, сину, не збочує на її дороги, не блукай її стежками.
26: Адже багатьох вона вже повалила пораненими, — чимало сильних погублені нею.
27: Її дім, — це дорога до шеолу, що провадить до покоїв смерті.