Нові матеріали

Кожному з нас необхідна порада і підтримка людини, яка йде хоча б на крок попереду нас по життю. Наставник - це та людина, яка стаючи нашим другом, вміє розгледіти в нас великі можливості, надихає нас, виправляє, коли потрібно, самовіддано передає свій життєвий досвід. Вона розділяє з нами наші падіння і святкує успіхи.

"Залізо залізо гострить, так готрить людина лице свого друга " (Книга приповістей 27:17)

У Нагірній проповіді Ісус дав кілька порад, що стосуються молитви до Небесного Батька.

ЯКЩО ВИ ШУКАЄТЕ ЗЦІЛЕННЯ - ПРИПИНІТЬ, І ЗАМІСТЬ ЦЬОГО ПОЧНІТЬ ШУКАТИ ХРИСТА! Для деяких бажання отримати зцілення є основною причиною приходу до церкви. Отримавши зцілення, вони ніколи не повертаються туди знову. Як тільки їх тіла зцілені, вони відразу ж повертаються до задоволень цього світу і забувають про те, що Бог зробив для них. Ми маємо шукати Джерело зцілення, а не тільки зцілення.

Заздрість дослівно з латинського invidere означає "дивитися з неприязню". Заздрість - це образа, що народжується в результаті усвідомлення переваги в чомусь іншої людини, і призводить до палкого бажання мати те ж саме. Біблія ніколи не говорить про заздрість у позитивному сенсі: "бо де заздрість та сварка, там безлади і все лихе" (Послання Якова 3:16). Заздрість є результатом гріховних принципів.

Ревнощі - це образа, що виникає внаслідок суперництва або через чиюсь невірність, що породжує бажання утримати, захистити, зберегти те, що у нас є. Ревнощі - це природне почуття. Ревнувати в момент, коли ми зустрічаємося із загрозою знищення важливих взаємин, цілком нормально. Сам Бог відчував біль ревнощів, коли Ізраїль відвертався від Нього. Важливо те, що лежить в основі ревнощів - благочестя або егоїзм. Причинами егоїстичних ревнощів найчастіше є: недостатність довіри, низька думка про себе, почуття провини, страх втрати.   

Синкретизм - це засвоєння аспектів однієї релігії іншою та їх перемішування

Біблія вчить, що існує тільки один Бог і тільки одна справжня віра. Але світ переповнений багатьма релігіозними системами.

Церква (з грецької «еklessia») у Новому Заповіті – це спільнота людей, які визнають і сповідують Ісуса Христа своїм Спасителем і Господом (1 Кор 1:2).

Вселенська церква складається з людей усіх конитинентів землі, які увіровали в Господа, які викуплені й омиті Кров'ю Ісуса Христа (О’бявлення 5:9-10). Божим планом є те, щоб кожна людина, що стала частиною Вселенської церкви через народження згори, приєдналась до певної помісної церкви для духовного зростання, піклування та захисту (Дії 2:41-47).