Нові матеріали

Згідно Євангелія від Марка 3:21-30 можна сказати, що людина хулить Духа Святого, коли вона настільки зробила жорстоким своє серце через гріхи, що навіть бачачи ті благі справи, які Бог творить, відмовляється визнати в цьому Божу руку і віддавати Славу Богові. Їй легше приписати такі справи кому і чому завгодно, навіть дияволу, тільки не Богові.

Така людина засліплена гріхом і її розуміння істини перекручене. Божі заклики для неї залишаються марними, вона відмовляється їх прийняти і послухатися. Через це вона не може покаятися, а, значить, і не може бути прощена.

Господи, зроби мене знаряддям Твого миру.
Там, де ненависть, дай мені сіяти любов;
Там, де образа - прощення;
Там, де сумнів - віру;
Там, де відчай - надію;
Там, де темрява - світло;
І там, де печаль - радість.

О, небесний Владико, даруй мені не стільки прагнути бути втішеним, як втішати самому,

Ми покликані Богом молитися за Україну, де ми народилися та живемо, тому що наш Бог зі своєї великої любові й ласки хоче рятувати від смерті не тільки окремих людей, але й весь наш українській народ. 

«І шукав Я між ними чоловіка, що поставив би загороду, і став би в виломі перед Моїм обличчям за цей Край, щоб Я не знищив його,  але не знайшов!» (Иез. 22:30) – говорить Слово Боже.

Почуття провини приходить до людини внаслідок усвідомлення нею якогось певного вчинку, висловлювання або думки, які вважаються поганими згідно норм поведінки, прийнятних для певних груп людей (родина, колектив, суспільство). Християни відчувають почуття провини, якщо зробили щось таке, що протирічить заповідям Божим. У такому випадку почуття провини проявляється як результат одкровення від Духа Святого про скоєний гріх і викликає жалкування або смуток, які призводять до каяття.

У 24 розділі 2-ї книги Царів розповідається історія про те, як цар Давид наказав своєму воєначальнику Іоаву провести перепис всього Ізраїля. Іоав став відмовляти царя, але "слово царя… перемогло". Коли народ був порахований, Давид зрозумів, що згрішив і став просити Господа про прощення. Бог запропонував йому на вибір одне з трьох покарань: або сім років голоду в країні, або три місяці Давид буде ховатися від переслідувань своїх ворогів, або три дні моровиці в народі. Давид обрав моровицю.

Коли в країні виникає надзвичайна ситуація і ворог реально загрожує життю й благополуччю людей, тоді всі ті, хто здатний до війни, мають піднятися на її захист.

В Біблії зустрічаємо багато прикладів, коли божі люди брали участь у війнах. Так, наприклад, вчинив Ісус Навін (Книга Ісуса Навіна 10:7-10), багато воював цар Давид (1 Самуїла 19:8) та інші царі. Ісус Христос також згадував про застосування зброї для захисту свого маєтку.

Назорей – відокремлений виключно для Бога.

Коли Бог створив Адама і Єву, у їхньому серці не було страху. Вони спілкувалися з Богом і насолоджувалися цим спілкуванням. Але коли вони згрішили, почалися проблеми. Щось в них змінилося. Коли Бог спитав Адама: «Де ты?», Адам відповів: «Я злякався». Ми бачимо, що Адаму стало соромно і він зробив спробу сховатися від Бога.

Після того, як гріх прийшов у життя перших людей, серце людини змінилося, воно розділилося на частини. Їх можна образно зобразити так.

У розділі 16 Євангелія від Луки Ісус Христос, розповідаючи притчу про невірного управителя і його пана, сказав: "І Я кажу вам: знаходьте собі друзів багатством неправедним, щоб вони, коли ви зубожієте, прийняли вас до вічних осель" (Лук. 16: 9). Як же це розуміти?

Ці люди винні не в тому, що відкинули Спасителя, про Якого вони й не чули, а в тому, що не повірили в те, що могли знати про Бога.

У посланні до Римлян 1:18-21 апостол Павло дає відповідь на це питання.

Господь мій! Дякую Тобі за те, що в цьому світі, де стільки байдужості і самотності, Ти подарував мені людину, яка стала настільки близькою мені, що злилася зі мною в одне ціле.

Збережи наше сімейне щастя від егоїзму, підозр і злих безпричинних ревнощів. Дай нам сили прощати один одного і забувати колишні образи.

Збережи наш шлюб від підступності злих людей, і нехай ніколи ніяка людина не стане між нами двома.

Нехай наші діти ростуть в любові, в покорі у батьків, в щасті і радості. 

Господь мій! Дай мені очі, щоб бачити образ Божий в моїх дітях. Дай мені Твоє серце, щоб любити їх безумовно. Дай мені Твою ніжність, щоб ростити їх, як квіти. Дай мені Твою мудрість, щоб направляти їх життєвий шлях. Дай мені Твою силу, щоб, коли прийде час, надати їм свободу вибору. Амінь! 

1. Господь Ісус, я визнаю свою потребу в Тобі, і приймаю Тебе своїм Спасителем. Я запрошую Тебе стати Господином мого життя – мого тіла, розуму, моїх емоцій, моєї волі, мого духа, моєї роботи, мого часу, мого дому, моєї сім'ї, мого майна і моїх взаємин. Дякую Тобі за Твою Кров, пролиту для мого звільнення. Амінь

Якщо ти мучишся від болю і ран твого минулого, не можеш забути образи, завдані людьми, яким ти довіряв або від яких залежав, якщо відчуваєш себе нелюбимим або знехтуваним, тобі потрібна молитва про зцілення пораненого серця. 

Наполеглива молитва до Бога не залишається непоміченою у Нього. Одного разу Ісус Христос розповів своїм учням притчу.

Нехай Бог завжди буде на престолі вашого серця, і ніщо другорядне ніколи не займе місце головного.

Молитва Лікаря Кольберта

Ісус, я дякую Тобі за те, що Ти помер на хресті, щоб забрати всякий страх і перемогти силу хвороби і смерті. Я дякую Тобі за те, що Твоє ім'я - вище за всі імена, і Твоїм іменем сила раку може бути зруйнована в моєму житті і в житті близьких мені людей. Господь Ісус, прямо зараз доторкнися до мого тіла Своєю зцілюючою силою. Очисти мій розум від страху, а моє тіло - від хвороби. Дай мені мудрість, щоб я міг жити здоровим життям, яке шанує Тебе, мій Творець.

Підставляйте імена дітей там, де це необхідно.

Про наставлення.

"Я зроблю тебе мудрим, і буду навчати тебе у дорозі, якою ти будеш ходити, Я дам тобі раду, Моє око вважає на тебе!" (Псалтир 31:8)

Про спасіння

"потомство ж праведних спасеться" (Приповідки 11:21)

"І не введи нас у випробування, але визволи нас від лукавого" (Від Мв. 6:13)